Новий тиждень починається з неділі
Новий робочий тиждень. Ранок почався на дві години раніше – розбудив кіт. Цей старий кінь вирішив попросити підкормки з консервів о 4-й годині ранку. Доспати решту часу так і не вдалося – поверхневий сон, очікування дзвінка будильника. Сьогодні день обіцяє бути дощовим – небо затягнуло хмарами, трохи мрячило.
На роботі колектив якийсь похмурий сьогодні, люди як мухи перед зимою. Якісь вони сьогодні всі метеозалежні. Ну нічого, три-п’ять чашок кави – і все пройде. Жартую.
Мій роботодавець знову вирішив пограти в графічного дизайнера. З важливим виглядом сідає за комп’ютер, відкриває Фотошоп і намагається відкоригувати фотографію райдужної оболонки ока, придивляючись до ока пацієнта. У процесі цих "ігор" він зазвичай просить мене показати, куди натиснути та як домалювати, як об’єднати шари та як накласти відтінок. Тобто він просто самостверджується перед клієнтом і забирає мій час. Він хороша людина, лікар і хірург, але графічний дизайнер, відверто кажучи, кепський. Деякі речі пізно починати освоювати у 57 років.
О 13:00 повітряна тривога. Усі вийшли в укриття, повернулися за 15 хвилин. Згодом надійшли повідомлення про влучання в будинки. Один із них за 1 км від нашого будинку. Жесть. ППО хоч і непогано справляється, але в певних обставинах вона "дірява парасолька".
Наша мапа тривог, програма צופר
Загалом робочий день видався метушливим, багато людей на огляд, у графік не вкладалися. Один із клієнтів приніс мені таку штуку:
Це наклейка. Його знайомий по роботі родом з України, друкує такі й роздає друзям. Найсмішніше, що прізвище в мого клієнта – Ярускій. Хоча російською він говорить із великими труднощами, у ранньому дитинстві переїхав до Ізраїлю, тому ми спілкувалися івритом. Я підколов його колись, що є така пісня у кацапів 🤣 Але тут без образ, бо це просто прізвище.
Додому я доїхав швидко: рух був доволі вільний, дороги виявилися майже порожніми, що саме по собі рідкість для цього часу – після 18:00. Котики Масун (чорний дідок) і Оззі раділи моєму приходу, але кожен по-своєму.
Увечері додивилися 3-й сезон серіалу "Ззовні". До речі, крутий сюжет, раджу подивитися! Це фантастика, де поєднуються драма, містика й жахи. У третьому сезоні трохи більше драми, але все одно вартий перегляду.
Усім гарного вечора і мирного неба над головою.
А коли ви іврит вивчали? Це не рідна ваша мова, правильно? Складно було? Чи може я помилюся? А ще незвично, що тиждень починається з неділі. Вихідні п'ятниця та субота? чи робочий тиждень шестиденний? (Стільки запитань в одному короткому пості 😁)
Не рідна 😁 Як приїхав у 2002 році, одразу пішов на курси івриту. Потім знайшов підробіток і зрозумів, що зовсім не знаю мови. Так, було важко, депресії, невдачі, чого тільки не було. А ще через пів року призвали до армії й там мову вже підтягнув добре, бо вибору не було. Найбільше не хотілося ходити з клеймом "приїжджий", завжди хотів бути частиною певного суспільства, щоб не виділятися та дійсно бути його частиною. А мова — це те ключове звено, яке не тільки виділяє, але й обмежує в спілкуванні, у роботі, у достатку вже через роботу.
Сьогодні ситуація змінилася. Я вже частина суспільства, але в мене слов'янська зовнішність і всіх людей зі слов'янською зовнішністю називають росіянами. Ізраїльтяни дурні. У них у пам'яті залишився Радянський Союз, тому всіх називають одним неприємним словом. Тобто, хто старий там звичка, молоді повторюють за батьками і так ланцюжком. А я хочу бути українцем. В останні роки це просто боротьба за те, щоб незнайомі люди не називали мене росіянином тільки за зовнішністю. Навіть на роботі пішли роки, щоб змусити колег не називати мене руським (у певних зворотах діалогу). Ні, до мене звертаються по імені (ще цього не вистачало!), але іноді буває, що потрібно щось перекласти клієнту, й тоді це слово може проскочити. Слава богу, останні кілька років я майже перестав чути на свою адресу слово "руський".
Згоден, мені досі незвично 😁
0.00 SBD,
0.00 STEEM,
0.00 SP
Так, ми всі, хтось більше, хтось менше, живемо у світі кліше і штампів. Хтось використовує абсолютне всі існуючі кліше, хтось вважає себе вільним від них, але це не так. Просто він їх усвідомлює і намагається вийти за їхні межі.
Ох ці кліше... Це правда.