Морозяні опеньки

Ще недавно ми тішилися теплом, навіть спекою, а вже зараз кожної ночі температура повітря опускається нижче нуля. Кожного ранку можна побачити захопливі картини неперевершеного художника, якого звати Природа. Цей художник вкриває білими фабрами трави, дахи будинків, огорожі і, звичайно, припарковані автомобілі.

Вчора в неділю мені випала нагода вранці на дві годинки заглянути в ліс. Мені було цікаво дізнатися чи знайду я якісь гриби після кількох ночей із заморозками.

Тільки-но я заходжу в ліс, мені потрібно перейти невеликий яр. Його можна обійти або ж скористатися порослим мохом деревом, яке колись зручно впало, зробивши природну лавку через яр. Цього разу це лежаче дерево виглядало трохи незвично - воно було вщент вкрите опеньками.

Відразу стало зрозуміло, що сьогодні я прийшов у ліс за опеньками. Досвідчені грибники знають, що коли в лісі масово ростуть опеньки, то інших їстівних грибів їм не знайти. Тому я без вагань заходився збирати те, що знайшов.

Зібравши опеньки, я зробив ще декілька кроків. І знову знахідка.

---

Я продовжував збирати опеньки і дуже швидко заповнив свій пакет ущент. Добре, що в кишені завалялося ще кілька. Я взяв інший і намагався зайти трохи глибше в ліс, але на заваді знову стала перешкода у вигляді опеньок.

---

Я заповнив всі пакети, які мав, хоча так і не зайшов углиб лісу. Склалося враження, що навіть якби я приїхав сюди вантажівкою, то і її я б заповнив опеньками за лічені хвилини.

Прийшовши з лісу, я почав викладати все, що зібрав.

Але навіть частина з того, що я зібрав, гарантувала, що наступні кілька годин ми з дружиною проведемо не так, як планували. Доведеться довго чистити гриби, а потім ще щось із ними робити, якось приготувати.

Що ж, цей похід у ліс ще раз довів, що цьогорічна пізня осінь багата на гриби. І хоча я вже мабуть тричі писав дописи про походи за грибами цього року, я не міг з вами не поділитися такою знахідною 😄. Терпіть.