Дуже часто люди, яким "дуже потрібно", просто зникають з горизонту подій самі по собі. Я сподіваюся, що з вашими спонтанними новими-старими родичами так і станеться. Я часто чую фразу "що ж люди подумають" від людей попереднього покоління. Це ввібрано роками під впливом іншого виховання, а ми просто інші й не можемо цього зрозуміти. Я теж не розумію, коли мені це подають як незаперечний аргумент 😐

Чоловікові одужання! Я теж проходив гастроскопію два роки тому. Найсмішніше в цьому було – це перли, які мій мозок видавав, поки я не прокинувся остаточно ))