Це не має сенсу: Кулі замість слів.

Це не має сенсу, немає логіки, причини і тим більше будь-якого виправдання, яке може підтвердити позбавлення життя. Вбивство молодого Чарлі — це найпохмуріший прояв нетерпимості, прірва, в яку ми заглядаємо як суспільство, коли забуваємо про фундаментальну цінність дебатів та співіснування. Його відхід залишає нам болісне відлуння, незаперечний доказ того, що ми зазнали невдачі на найбазовішому рівні: розумінні один одного як суспільство.

Я рішуче відкидаю цей акт варварства. Я відкидаю ідею про те, що насильство може бути відповіддю на думку. Слова не можна замінити кулями; це боягузливе, руйнівне рівняння, яке знищує будь-яку можливість прогресу. Ідеї, якими б протилежними вони не були, стикаються з аргументами, обговорюються силою слів і поважаються у своїй різноманітності. Ті, хто святкує цей акт, не лише чинять злочин, але й визнають власну інтелектуальну поразку.

Повага до ідей інших була його головним вчинком, його найчистішою спадщиною. Його університетська екскурсія складалася з фрази «Доведіть, що я помиляюся» як запрошення до дискусії, прямої, але з повагою до ідей інших. У поляризованому світі, який кричить і не слухає, вибір діалогу є життєво важливим. Вшанування його пам’яті — це не прагнення помсти, а прохання про справедливість і, перш за все, зобов’язання будувати мости, зруйновані насильством. Нехай його сутність стане закликом захищати найцінніше, що може мати суспільство: право думати по-іншому, не коштуючи нам життя чи свободи.