Шаман. Дорогами життя#2
З літописів шамана-писаря Баракки мені було відомо, що бійка між загонами царя гунів Гатили була спровокована раптовим його отруєнням шпигункою Папи Римського. Старші сини Еллак і Денгезік бажали силою перехопити у потенційного наступника* владу батька і з цією метою об'єдналися. У кожного з них було по тюмені* вершників. Таким чином, проти десятитисячного війська праведного молодого лідера Союзу племен Аладара виступило 20 тисячне військо зрадників. Це значило, що ми з Ендрю в тій битві є воїнами тюмені Аладара. Аж відлягло. Мені завжди імпонувала сторона справедливості.
На той час законна дружина Гатили Рієка, що з племені печенігів, вмовила наймолодшого сина Чабана не брати участь в міжплемінній війні на стороні старших братів. Інакше, зараз нам всім лежати на тому полі.І тим не менш, бій закінчився загибеллю половини воїнів з обох сторін.
А зупинила чвари двоюрідна сестра Гатили, легендарна Дейша, правителька жінок і за сумісництвом один з найкращих воїнів в об'єднаній армії Союзу. Дізнавшись про внутрішній розбрат і щоб добратися до місця битви, ця амазонка загнала чотирьох коней. Її три чоловіка, двоє з яких воєводи Морош і Есек, а третій, на той час головний шаман, Некеше також прибули до місця трагедії. Видовище було гнітючим. Місце бою було встелене кращими воїнами гунської армії, що загибли від рук побратимів. В Римі святкували перемогу.
Рада Старійшин винесла суворе рішення. За участь у внутрішньому кривавому конфлікті з метою незаконного захоплення влади були зіслані з долини Карпат на схід всі учасники бійні. Денгезік із залишками своїх воїнів був відправлений до фортеці Мадярка, що на річці Кумма( на Ставропільщині) з завданням обороняти землі від Теніш-Ур(Дніпро) до Ітіля(Волга). Еллак мав землі від передгірь Карпат до Теніш-Ур з центром в Ассор-Удек(Запоріжжя). Аладар з воїнами був відправлений далі всіх, аж до Тургайських воріт, що на Алтаї.
Долиною Карпат з центром в Трансільванії на той час керував молодший син Гатили воєвода Чабан. Дейшу всі племена визнали Правительницею Союзу, а головним шаманом і надалі залишався її чоловік Некеше.
Дивно, але я звідкілясь знав, що після тієї кровавої чвари мій друг Едрю оселиться в Криму, а на мене очікувала дорога з Аладаром до Уралу. Так само знав, що Ендрю ще повернеться до Дунаю, коли воєвода половців буде націлений разом з росами на порятунок свого племені від передового загону Батия.
Однак врятувати себе і своє військо у половецького хана Котена не вийде. Всі вони закінчать свій шлях в битві на річці Калка(біля Маріуполя)...