Маслючкове поле

Це не зовсім коректна назва, якщо бути точним 😉. Бо на полі ростуть молоді сосонки, але саме під цими сосонкаим цього літа я назбирав чимало маслючків. Я не знаю, яка була тут ситуація торік, бо через клятих підарасів з Росії у мене рік життя випав. Хоча знову ж таки не зовсім так, це просто було інше паралельне життя. Але зараз не про це, а про гарні маслючки, які росли під цими гарними сосонками. Ось кілька фото тих численних маслючків:

Фото не надто красиві, бо ж усі маслюки на цьому полі ростуть переважно у густій траві. У лісі (чи навіть у мене в саду 😄) можна отримати набагато кращі фото, але на маслючкове поле я ходив не за фотографіями, а за маслючками. Звичайно, через те що у густій траві молодих грибів не видно, то траплялися в основному гриби поважного віку і міцні середнячки. Старші, нечервиві гриби, ішли на підливку, а більш твердіші і молодші дружина замаринувала, то ж я маю кілька баночок 😉. Ну а для краси я нещодавно сфотграфував красиве, наче порепане небо, над цим маслючковим полем. Ну хіба не краса?

До речі, це поле тягнеться до самої автобусної зупинки, про краєвиди, які відкриваються з неї, я писав в одному із моїх минулих постів. То ж я наче перебував всередині картини 😊.

Потрібно насолоджуватися можливістю погуляти цими безкрайніми (ну майже безкрайніми) обширами, бо я маю підозру, що за кілька років це все забудують котеджами, бо ж до міста близько, дорога є, зручності можна підвести. Це, звісно, війна не перейде у свою гіршу фазу. Можливо справді потрібно заморозити усі будівництва, усі ремонти доріг та неважливі інфраструктурні проекти і переспрямувати всі кошти на виробництво зброї, боєприпасів та дронів? Бо зараз виглядає, що ми у патовій ситуації і нам потрібен технологічнимй прорив для перемоги. Бо орків банально більше, якщо воювати просто солдатами 😞.