Вільгельм Завойовник - шлях до корони. Частина VIII.

5 січня 1066 року саксонський король Англії Едуард Сповідник помер. У його ліжку стояли архієпископ Кентерберійський і Гарольд. У якийсь момент Едуард простягнув свою руку і доторкнувся до руки Гарольда. Це було розцінено як знак - король нібито робив його своїм наступником. Можливо, це була подяка за те, що він розбив всіх ворогів Едуарда.

6 січня 1066 року Гарольд Годвінсон заявив право на англійську корону. У його венах не текла королівська кров, і він боявся, що суперники теж будуть претендувати на престол, тому, не втрачаючи часу і забувши про священному союзі, укладеному з Вільгельмом, наполіг на швидкої коронації. Так були створені передумови для війни.

Король Гарольд II надягає корону

Отримавши звістку про те, що Гарольд коронований, Вільгельм відчув себе обдуреним і відданим, і не тільки королем Едуардом, але і Гарольдом, яка дала священну клятву вірності. Оговтавшись від удару, він скликав раду з нормандської знаті і оголосив про план вторгнення в Англію.