Про книжку Олени Пшеничної «Там, де заходить сонце»

Роман Олени Пшеничної «Там, де заходить сонце» – це зворушлива і щира історія про те, що підтримує нас живими навіть тоді, коли життя здається неможливим. Віра Тиха, 72-річна колишня вчителька української мови, переживає складні часи після того, як єдиний син привозить її до Будинку для літніх людей. Це місце не схоже на гостинний прихисток, радше нагадує останню зупинку для людей, чиї життя поступово згасають.
Події роману розгортаються влітку 2022 року. Через повномасштабну війну син Віри Петрівни, Анатолій, цілодобово займається волонтерством, а його дружина разом із дітьми евакуюється за кордон. Тож Віра лишається сама з болем серця і вимушено погоджується залишитися у закладі, де вона сподівається знайти хоча б мінімальний затишок та медичну допомогу. Проте натомість стикається з суворою реальністю: мешканці Будинку – це замкнені у собі, зранені життям старенькі, які вже майже втратили віру в майбутнє.
Однак за цими мовчазними обличчями ховаються історії, сповнені мудрості, гумору та глибокого болю. Авторка майстерно розкриває світ внутрішніх переживань людей, які пережили і радянське минуле, і сьогоднішні жахіття війни. Книжка стає не просто розповіддю, а своєрідним прихистком для тих, хто шукає підтримки й розуміння.
Чому варто прочитати «Там, де заходить сонце»?
Ця книга – це тепла, іронічна, зворушлива та дуже правдива оповідь про складні стосунки між поколіннями, силу материнської любові й гідність, яка не згасає навіть у найскладніших обставинах. Олена Пшенична пропонує читачам глибоку рефлексію на теми старості, родини та сенсу життя в епоху непростих викликів. «Там, де заходить сонце» – історія, що здатна торкнутися кожного серця.
Прочитати цю книгу онлайн можна у застосунку Librarius.