Переклад на українську:

Всім привіт. Я приймаю участь в конкурсі від @franyeligonzalez, який ви можете знайти за ось цим посиланням -

https://steemit.com/hive-185836/@franyeligonzalez/4zp2ja-nuevo-concurso-or-una-imagen-una-historia

Та також прийняти у ньому участь.

Персонально хочу запросити до конкурсу @cranium , @cicisaja та @golden-rain.

Це все що, я хотіла сказати, а тепер час ділитися своєї історією.

— «Мамо, нам знову наснилася велика вода!» — в один голос закричало моє потомство.

— «І вам доброго ранку, мої любі! Вам завжди сниться те, про що ви мрієте,» — засміялася я та лагідно погладила кожного по голівці.

Ми — екіпаж корабля Ковчег.

Сонце, навколо якого обертається наша планета, стало надто гарячим, і наші водні ресурси почали висихати. Колись повноводні ріки перетворилися на пил, а океани відступили, залишивши по собі сухі солоні рівнини. Виживання на планеті стало неможливим. Ми змушені були вирушити у пошуки нового дому в безкрайніх просторах космосу. Ми вирушили в далеку подорож, як колись це зробили наші предки. Тоді вони зібралися і попливли через океан у пошуках нових земель, щоб будувати нові міста. Вони не знали, чи існують ці землі, так само, як і ми зараз. Їхня відвага — це те, що ми тримаємо в пам’яті, як нагадування про те, що подібне вже було в нашій історії.

Мої діти — третє покоління, яке росте під час цієї подорожі. Я сама народилася і виросла на цьому кораблі, під штучним освітленням, що імітує сонце. Кожна дитина тут вивчає нашу планету через підручники, голограми та історії, які передали ті, хто бачив її на власні очі.

Ми так довго в космосі, що не залишилося жодної людини, яка бачила нашу планету в реальності. На записах видно пишні зелені ліси, безкраї океани та небо, яке стає золотим на заході сонця. Мої діти часто питають, чи справді повітря солодко пахне, який звук іде від хвиль, що розбиваються об берег, чи справді він схожий на музику?
Я лише повторюю те, що казали мені : це
був рай.
Кожен із нас мріє знайти новий дім. Побачити велику воду, увійти в неї, навчитися плавати, як описано в підручниках, відчути тепло сонця, пізнати, що таке необмежений простір і справжнє життя.

Коли засинаєш із цими думками, можна побачити рідний дім — ту планету, з якої ми родом, ті океани, що омивали наші землі. Дітям це сниться найчастіше. Мої малята описують свої сни з неймовірною яскравістю.

«Уві сні океан був такий великий, мамо, — сказала одна з трійнят. — Я забігла у воду, і спочатку вона була холодною, але потім стало так добре. Хвилі обіймали мене так як ти!»
Інша додала: «Я бачила риб! Вони були такі яскраві, і плавали навколо мене.»

Їхні слова стиснули моє серце…

Дорослі бачать такі сни набагато рідше. Але сьогодні і я бачила воду. Так багато води. І своїх трійнят, які раділи їй, високо стрибаючи вгору.

Прокинувшись, перше, що я зробила, — витерла солону сльозу, що скотилася з мого ока.

Наша подорож триває. Десь там чекає наш новий дім, і ми його обов’язково знайдемо.