Плачу-плачу-плачу-...не віриться...Так важко втрачати рідну душу, людину, яка з душею навстіж, завжди готова всім допомогти, всіх обігріти, дати притулок...Я недавно з нею спілкувалася по телефону, вірила, що вона переможе хворобу....Тримайтеся, дорогі, якщо нам так боляче...
уявляю, як боляче вам ... від цієї втрати ... Це була Людина з великої літери ... Зараз повідомлю в Маріуполь нашій подрузі, коли Валюша приїжджала до нас, ми разом їздили на море, Валя співала нам в мікрофон пісні прямо в кафе на узбережжі, читала напам'ять свої вірші ... ми захоплювалася ...
її стійким веселим настроєм... її чарівною посмішкою...Плачу...Світла пам'ять світлій людині...Я буду 40 днів молитися за упокій душі - це зараз для неї найважливіше... 🙏🙏🙏