15.07.2025

Привіт, друзі! Давненько я не використовував дати як назви допису, але просто сьогодні я, напевно, на кілька хвилин «завис», думаючи, як би озвучити свій допис, яку йому назву придумати. Щось уже давно жоване-пережоване — типу "Робочий вівторок" або "Звичайний день", або просто "День" — не хотілося. Я навіть думав назвати допис «А можна без заголовку?» або «У пошуках заголовку». Але знаєте що? Зупинився на даті. Сьогодні, точніше вже вчора, було 15.07, бо по факту в мене вже почалась нова доба, а допис про день попередній.

Тож зараз поясню, що це за фотографії — якийсь бурячок, морквочка — це з нашого городу. Сьогодні дружина варила борщ і залишила на столі. Я сфотографував, думаю, можливо, потім використаю. І вирішив використати до сьогоднішнього допису, бо інших фото в мене нема. А так можна ці використати. До речі, ми ще не їли — дружина бідкалася, що з молодих овочів борщ має не насичений смак, а точніше — навпаки, якийсь занадто насичений, різкуватий, і його треба пом’якшити вершками, які ще потрібно купити. Тому борщ будемо вже пробувати завтра. Але це й добре — бо борщ настоюється і стає смачніший.

Тепер, власне, про 15 липня.

Ніч пройшла доволі сумбурно. Палець всю ніч болів — хоч я і спав, але крізь сон відчував біль і постійно прокидався. Вранці зробили перев’язку, ще раз промили. Виглядає нормально, наскільки це можливо. Нічого там поганого не було, окрім того, що я собі просто зніс шкіру великим шматком. Ну, як зніс — наполовину зніс, вона ще прикріплена до решти пальця, так би мовити. Але не буду вдаватися в анатомічні подробиці — можливо, комусь це неприємно читати.

До речі, цікавий факт — учора дружина мені робила перев’язку, як тільки я поранився, а сьогодні зранку знову вона ж її робила, і я реально відчув, що мене нудить, як і вчора. Я не знаю, чого — дружина припустила, що, можливо, це через вигляд крові чи щось таке. Але раніше в мене такого не було. Я не непритомнів ні від своїх ран, ні взагалі від будь-якої крові. А от сьогодні — варто було зняти бинт, і як тільки я побачив свою рану — мені стало зле. Хоча до цього я почувався добре...

У шваґра далі працювали майстри. Я навідувався до них час від часу, перевіряв, як вони працюють. Сам до обіду працював на комп’ютері, після обіду взявся підшивати вагонку. Було трохи незручно, бо пальцем ворушити не міг — він ще «больовий» у мене, рана глибока, заживати буде довго. Та ще й бинт не дуже сприяє — бо ж брати ним вагонку, особливо маленькі цвяшки, складно. Але з часом я звик. Ще й палець трохи розрухав — навіть забув, що він у мене поранений. Тобто хіба що дуже сильно натисну — тоді болить, але загалом, мабуть, тим, що я працював, я трохи його розробив. Бо вчора він у мене взагалі не рухався, вночі я теж не ворушив, відповідно спав, а вдень — розробив. І при цьому я його не перенавантажив — я це відчуваю. Бо якби перенавантажив, то зараз, під вечір, болів би якимись імпульсами болю. А зараз — абсолютно в нормальному стані. Настільки нормальному, що я навіть увечері, після вечері, пішов ще трохи порубати дров — незважаючи на вчорашній інцидент.

Щоправда, довелося змінити тактику — бо пальцем тим дрова брати і ставити на колоду незручно. Тож я просто використовував інші пальці. Також узяв іншу сокиру, довшу, і змінив спосіб рубання — тобто тільки двома руками, не так, як учора — однією. Так менший ризик, що сокира знову відскочить і по пальцю. Але не пощастило з іншим пальцем — мізинцем на нозі. Його я прищемив дверима в котельню — і теж поранив. Це якась просто невезуха з тими пальцями. Третій палець за три дні: спочатку в неділю, коли ми з дружиною їздили в гості до тещі, я вдарився об диван і відламав добрячий шматок нігтя на великому пальці ног, учора — поранив палець на руці (великий), а сьогодні ще й вечірня невдача з ногою.

Сьогодні було знову душно. Хочеться завершити цей допис згадкою про погоду — але дощу не було. А завтра, от, дощ можливий, хоча не факт, що він і впаде. Головне, щоб не впав град — як у сусідньому селищі вчора чи в неділю. У неділю там падав град завбільшки з куряче яйце — і багатьом людям просто поламав дахи. Це просто жах. Коли на город такий град падає, то він усе знищує: усю рослинність, усі грядки, та й теплицям було б не переливки. Уявляю парник із розірваною плівкою...

Загалом, незважаючи на дрібні негаразди, день пройшов добре. Одягайтесь так, як буде комфортно. І хай буде ніч мирною — настільки, наскільки це можливо.