В мене розпочалися справжні канікули))
Привіт всім.
Сьогодні відвезли сина в село. Він ледве дочекався. Заздалегідь складав сумку. Так що в мене теж почалися канікули)).
Малому в селі все приготували, навіть комп’ютерний стіл і комп'ютер. Син попросив узяти з собою його домашній комп'ютер. Прийшлось брати з собою його комп’ютер. Оце мені таскати у руках...)) Сказала татові, щоб все перетягнув з домашнього компа на той що в селі, все те що малому цікаве, щоб я більше не тягла з собою домашній.
Просто на домашньому комп'ютері у сина програмки, з якими можна обробляти відео, і його вордовські файли, де він пише свої спогади. Забрав з собою мікрофон і круту мишку для драг кліку.
Це його стіл.
Я не довго була в селі. Зараз там нічого цікавог нема. Та й на вулиці похмуро і сирість. Захотілося швидше до дому.
В фейсбуці подивилася на новини синової школи. Там для старшокласників організували «School Plex». Для дітей зробили кіноклуб. Переглядали фільм «До зустрічі з тобою».
Я вирішила подивитися, що ж пропонують старшокласникам.
Знайшла цей фільм і передивилась. Цим я і займалася після села.
Луїза — дуже динамічна і життєрадісна дівчина. Вона любить свою роботу, одягається в яскраві і безглузді наряди, які мимоволі притягують погляди оточуючих її людей. Але Лу несподівано звільняють, і вона змушена звернутися на біржу праці, де їй пропонують незвичайну роботу — догляд за майже повністю паралізованим Віллом.
Коли дівчина вперше приходить на нове місце роботи, вона зауважує, що в минулому Вільям вів дуже активний і екстремальний спосіб життя, проте тепер він прикутий до інвалідного крісла, і це пригнічує його настільки, що він хоче покінчити з життям. Але Луїза привносить бурю фарб в його сірі будні, показуючи Віллу, що його життя ще не закінчене і в ньому все ще є сенс прокидатися вранці.
Фільм чудовий, закінчується сумно, а з іншої сторони не очікувано. Я гадала все буде як у казці, але все сталося як сталося.
Коли я про цей фільм розповіла синові, він сказав, нащо ти мені розказуєш страшний фільм. Так відреагував син.
На сьогодні все. До завтра.
27.12.2024
==============================
Поздоровляю з канікулами. 🥳🥳🥳
Фільм прекрасний. 🤩🤩🤩🤩
Головна героїня чудо, а всі ті ємоціі, на її обличчі, була б я чоловіком - закохалася б. Після цього фільму коли мене питають, які актори мені подобаються , називаю Ємілію Кларк, ці ємоціі мене підкорили 😍
Фільм дуже сумний, до останнього надіялася, що буде хороший кінець, але в трагізмі теж щось є, мені подобається коли фільм пробивається на ємоційному рівні, навіть якщо це ємоції співчуття до долі головних героїв.
Пройшов вже тиждень, в мене в голові переварилося. Коротше, не подобається мені цей фільм. Зараз і так знервована війною, різними подіями, а ще я обурена, що таки фільми показують дітям. Не уявляю, як вони впливають на психику дитини. Мені моторошно, а то ще дітям. В такий час треба дивитися більш позитивніші, наприклад той дикий робот, або Ваяну. Це найкраще, ніж ті фільми, які пропонує організатор школи.
Ще знайшла в фейсбуці три фільми, яки показували дітям, передивлюся ще ті.
Це зрозуміло, що фільм з драматичним кінцем і на дитячу психіку не відомо як воно впливає.
Діти більш позитивніші ніж ми, надіюсь що для них це просто картинка, подивились та забули.
Ох, фільм морально важкий, якщо це той, про який я думаю. Де в кінці він добровільно йде з життя?
так, це той фільм.
Блін (