Щоденник 11.03.2025
Привіт всім.
Ох і день в мене був. Я наче вижатий лимон.
У сина були асинхронні уроки. Розпочали з математики. Нащо я взагалі почала з математики?!)) На це пішло дві години, а то й більше. Малий слухати не хоче, дивитися відео не хоче, взагалі нічого не хоче, але все ж таки прийшлося напружитись і щось думати. Я ж так не відстану)). Давала навіть перерви, ну а шо робити, як що я сама втомлювалась.
Навіть не знаю, чи все ж таки дійшло до нього чи ні, потім самостійні роботи покажуть.
Далі пішли інші уроки, які теж треба було опрацювати. Як це відбувається? Тобто малий відкриває презентацію чи відео, переглядаємо і все. І все? А в голові щось залишилося? Ні. Тому я з малим передивляюся це все завдання, зупиняють, відповідаю на питання і пояснюю, навіть дивлюся в інтернеті відповіді. Коротше я вчителька по всім предметам.)) Можна йти диплом захищати)).
До всього цього я ще набігалась і намотала кілометри)). Поки це все відбувалося, я курсую, кухня- кімната, кімната- кухня.
Тож на обід були картопляні зрази з печінкою і яйцями. Це все треба було переварити, розім’яти, печінку жарити, а потім скласти все до купи гарненькими пиріжечками. Вийшло багато, та й вони вийшли як велетенські пиріжки)).
З обідом трішки затрималась, але ж на то була причина, виконання асинхронних уроків)). Хоча ми закінчили вчасно. Не встигли передивитися відео з англійської мови. В завданні не треба було нічого писати і надсилати, то, я думаю, що відео можна передивитися на наступний день, тому що англійська буде через день.
Після всього, я впала на диван і пролежала до вечора з книжкою у руках. Тільки на вечір захотілося гарячих бутербродів і все. Пішла робити. Наклала цілий лист у духовку. Ось така у нас вечеря.
На сьогодні все, до завтра!
========================
Татко з математикою нехай допомагає, він же спец, весь стіміт навчає😃
У нього щільний графік. Як що знайдеться 20 хвилин між учнями, то тільки щоб вирішити домашку. Хоч він і пояснює, але робить сам, а не малий . Якось малий мені так і сказав, все що пояснює тато я не розумію. І тоді я схопилася за голову і зрозуміла, що попустила це ще з п'ятого класу. Тож довелося не втрачати на 20-ти хвилинні пояснення батька, а пояснювати самій малому, після цього був якийсь прогрес.
Тати такі тати :)