Щоденник 07.03.2025. Напередодні свята

Привіт всім.

Бачила, що попереджають про зліт російських літаків, але ми вже так звикли до цього, що ніяк не відреагували. Я просто все проспала, навіть проспала те, що пропало світло. Воно потім з’явилось якось швидко, чи то мені так здалося, коли я перечитувала місцевий телеграм канал, що писали дівчата. А от опалення притушили. Пишуть що від перепаду напруги, і зараз їдуть налагоджені роботи. Я відчула, тому що замерзла, і прийшлося вкриватися.

В новинах один старий тупий дідуган розлючений на іншого, такого ж самого тупого, за удари по Україні. Незадоволений тим, що росія посилила удари по Україні саме в той момент, коли він домагається припинення вогню. А те що путлер на його думку начхав (не говоритиму грубо), то до нього тільки доходить? Цікаво подивитися на битву "королів" )).

Так і живемо.

У сина уроки розпочалися в першу зміну. Я думаю, що вчителі вирішили зробити собі маленьке свято, раніше поробити уроки та відпустити дітей. Першого урока взагалі не було, наступні чотири вчителі були присутні, а на шостому стояло асинхронне завдання, сьомого теж не було.

Малий був задоволений. Ми вирішили піти на вулицю.

На вулиці температура повітря піднялася до +20. Що його вдягати? Витягла всім туфлі, кросівки, легкі шапки, які до речі, так і не надягли. На вулиці була жара. Може то мені так уявлялося в курточці, але так хотілося пити. Ми довго не витримали, пішли до дому.

Ми плентались до свого дому. Дорога трішки піднімається вгору, і тому нам здавалося, що ми йдемо занадто довго)). Ще й день, після обстрілу, такий тихий. Лише один раз завила сирена, знов на межі трьох областей пуляють каби. Пройтися встигли. Жара не відступала)).

Я потім сіла на лавочку з сусідкою, яка була вчителькою по історії в минулому році у мого сина. Вона ж була директоркою школи. Трішки поспілкувалися, годин так на дві.)) Балакали про все. Про дітей, про трампа, за ті копалини, і навіть про Бориса Джонсона. Так швидко пролетів час. Не всі питання вирішили)). Малий позвав мене до дому)).

Ввечері готувала котлети і гречку. А завтра прийдеться робити свято своїми руками. Тобто сама сходжу в магазин за тортиком, куплю Шустова, фанту, і підемо до батьків святкувати. Чесно, знов тягли ці сумки, як я це не люблю.

На сьогодні все, до завтра.
07.03.2025

==============================================