You are viewing a single comment's thread from:
RE: Новорічні арти та плюси і мінуси генерації картинок на microsoft.com
Не забули. Покоління змінюються, деякі речі сприймаються не так гостро, як, наприклад, 30 років тому, а в наступному поколінні жахливі події з минулого ще більше притупляться. Наприклад, римляни сьогодні мало у кого викликають негативні емоції, а в минулому вони ой як бешкетували! Взяти того ж Наполеона Бонапарта, те саме.
Ну і я проте.
Що такі сильні рани. Досить швидко залічуються…
Скоріше за все ка🐐 пробачать…
І знову буде дружба народів, до наступної війни.
Пробачати звісно треба. Але як же швидко стирається памʼять народу…
На жаль, у сучасному світі допомогти стерти пам'ять можуть гроші, вигідні угоди, гарні розмови. Хтось скаже: "Ну був один (пу💩🤮) і ми його поглядів не підтримуємо. Давайте укладемо таку-то угоду, будемо дружити й все піде як по маслу". І так ланцюжком поступово почнуть згладжуватися всі злочини, весь пережитий досвід. Це може статися і через десятиліття. Я не кажу, що це станеться прямо так швидко. Мені дуже не хочеться це усвідомлювати, але зазвичай так і відбувається.
Мабуть так і треба… день та ніч складають добу, як одне ціле…
Та ні, як раз так не треба 😕
Надіюсь, Ви мене пробачите, сама розпочала цю тему, але сама ж, завдяки спілкуванню з вами, згадала міфи, що це архетипи нашої підсвідомості і що поборовши зло, добро має йти з ним далі, тому що в злі - відродження. І ми справді під час війни почали відроджуватись як українці. Почали розмовляти рідною мовою, робити свій український контент. Але - дорогою ціною.
Немає чого пробачати 😉
Але ціна відродження справді дуже висока... 🙏🏻
Поки що, це тільки інтуїтивні вірування…
Можливо заспокоєння себе що у всесвіту є план, і за ним прораховано все, щоб все було добре… і що всі ми цеглини однієї непорушної стіни.
Щоб щось говорити треба чекати закінчення війни….
Війна закінчиться, я в це вірю, з самого початку.
Також вірю в план Всесвіту. Але не в долю.
Бережіть себе, наскільки це можливо...