The Diary Game: Кінець робочого тижня — 3 липня

Здається, літо вже увійшло в повну силу. Ранок уже не освіжає і не бадьорить, він просто приємний десь до восьмої години. А потім починається спека, яка набирає сили до полудня і поступово слабшає десь до шостої години вечора. Раннім ранком ще видно сліди нічної роси, яка швидко висихає з появою перших сонячних променів.

Сьогодні мені не вдалося встати вчасно за будильником. Вночі я прокидався через те, що у дворі волали коти, звуки були такі, ніби вони одне одного потрошили 🐈🐈‍⬛ (і все це заради сексу з кішкою 🤦🏼‍♂️). Відповідно, на роботу я виїхав пізніше, але слава богу встиг доїхати вчасно. У робочі дні, які фактично нічим не відрізняються один від одного, дороги бувають або дуже завантажені, або майже порожні — пояснити це важко.

На роботі на мене чекала величезна купа заготовок на попередню обробку. Сьогодні мій напарник працював з самого ранку, і тому ці справи вирішилися (зробилися) досить швидко. В інших випадках усе це лягає на мої плечі, і утворюються серйозні затримки з виготовленням продукції.

Загалом, мій сьогоднішній робочий день був дуже завантажений, але якось усе владналося досить швидко. Люди приходили вчасно, і у мене навіть з'явився вільний час, що останнім часом велика рідкість.

Щороку приблизно з кінця травня і до кінця літа, всі приватні підприємці здають до податкової свої річні звіти про фінансову діяльність за минулий рік. Фінансовий консультант і бухгалтер, з яким ми співпрацюємо, чомусь розтягує ці речі до останніх строків. Гаразд, припустимо зі здачею річного звіту ми ще встигаємо. Але декларацію про добробут потрібно було здати ще до кінця травня. Мадам, яка веде наші фінанси, мамою клялася, що якщо здати всі звіти разом, то жодних штрафів не буде. І дивно, що жодні скандали телефоном не пришвидшують процес подання документів, бо над нею є ще якийсь там бос, якого ми жодного разу не бачили. У них там якийсь свій порядок, і вони суворо його дотримуються. Мені й досі нічого не зрозуміло, як це все працює в цій фірмі, і як вони викручуються з подібних ситуацій.

Ми з дружиною завели традицію щочетверга ввечері розпалювати мангал і щось там смажити. Найчастіше це курка. Тож сьогодні це в програмі на вечір. За ціною це виходить значно дешевше, ніж піти кудись в бар. Але за якістю відпочинку — навіть перевершує. А може... це просто вік?

Всім добра.