Мариновані опеньки

Привіт, спільното! Щось я зовсім закрутилася і не встигаю вам розповісти все, що планувала. Доводиться писати про те, що було трохи давніше. Десять днів тому чоловік дуже вдало сходив по опеньки і приніс їх кілька пакетів. Далі мені довелося щось із тим щастям робити 🙂, і саме про це я хочу вам розповісти.

На жаль, після чергового падіння мого телефону, щось сталося із камерою і всі мої фотографії вийшли нечіткими, тому я перепрошую у своїх читачів за такі ілюстрації. Щоб хоч трішки було краще їх роздивитися, я вставила всі зображення малого розміру.

Отже, побачивши таку гору опеньків, я зрозуміла, що робити мені додалося суттєво. Не було потреби наново винаходити велосипед, зрозуміло, що найоптимальнішим варіантом впоратися з цією кількістю грибів - закрити їх в банки.

Спочатку я взялася чистити опеньки. Навіть незважаючи на те, що мені допомагали, ця процедура зайняла кілька годин.

Потім я знайшла найбільший алюмінієвий баняк, який тільки мала, і поставила варити гриби. А для економії енергоресурсів 🙂, я розтопила в печі. Добре, що все це відбувалося тоді, коли ми були в селі. Щоправда варити щось на печі значно довше ніж на газовій плиті.

Тим часом я підготувала скляні банки. Всі, які знайшла. Спочатку я їх ретельно вимила, потім простерилізувала, а після цього добре висушила.

Поки варилися опеньки, в кухні стало аж спекотно. Згадалося літо 🙂.

Коли гриби були готові, я розподілила їх по банках і взялася закатувати. На жаль на цьому етапі мене чекали несподіванки. Я купила нові кришки, але виявилося, що деякі з них не мали ущільнюючої гумки.

На щастя я вчасно помітила цю неприємність і замінила дефектні кришки на нормальні.

Тепер у нас є доволі багато закритих опеньок і, незважаючи на шалений об’єм роботи, я цьому дуже рада, бо люблю взимку посмакувати грибочки 😄.

Дякую всім, хто завітав до мого блогу. Бережіть себе і мирного неба вам!