Гріємося вдома

Сьогодні 5 листопада, а в нашому місті у школи і садочки досі не подали опалення. Наша школа, порівняно з іншими, є достатньо теплою, бо розміщена вікнами до сонця, якому ніщо не перешкоджає щодня прогрівати приміщення. Але листопадове сонце не всесильне. За вихідні, коли в школі не було дітей, температура в приміщеннях сильно знизилася, тому учнів з понеділка відправили на дистанційну форму навчання.

А ранок сьогодні був отаким:

Цілу ніч було морозяно, а на ранок до морозу додався туман.

Все навколо застило в якомусь очікуванні, вкрилося памороззю. Було дуже гарно, хоча холод пробирався крізь одяг, щоб дошкулити кожному, хто хоче помилуватися цією ранковою красою.

Можете собі уявити, що при таких красивих краєвидах, температура в приміщеннях, де немає опалення, не надто приємна. Тому сьогодні, так само як і вчора, ми зранку прокинулися, щоб приєднатися для участі в онлайн-уроках. Дистанційне навчання має свої переваги. Я спокійна, що дитина не простудиться, тим паче, що, наприклад, вчора було надзвичайно вітряно. Але має дистанційне навчання і купу недоліків. Вчителька розтягує уроки і вони тривають удвічі довше ніж у школі, дітям не все зрозуміло, на маленькому екрані телефона погано видно демонстраційні матеріали, а після завершення уроків зазвичай ми маємо набагаго більше домашки. Так навчання перетворюється у якийсь неперервний процес, який у нас може завершуватися аж ввечері.

Але вранці, поки уроки ще не розпочалися і в мене були різні ранкові клопоти, я зробила ще декілька знімків зимової магії чи, краще сказати, магії пізньої осені:

---

Не знаю скільки ще школи і садочки будуть без тепла, але знаю одне: індивідуальне опалення - це хороша штука. Я можу собі розпочинати і закінчувати опалювальний сезон тоді, коли нам це потрібно.

А зараз перерва між онлайн-уроками закінчується і мені потрібно бігти. Я намагаюся допомагати дитині, особливо з різними технічними моментами або ж роз’яснити щось, що було незрозуміло сказано на уроці. Тож мені пора. Бажаю вам тепла і мирного неба над головою! До зустрічі!