the diary game 8.02.2025 просто думки

Привіт любі друзі 🤗

Начебто і на вулиці холодно, але сонячно. Але щось ці хвороби пошкодили настрій не на жарт.

Сьогодні дзвонила бабусі @tinochka2 вона дуже втомлена і почуває себе м'яко кажучи погано. А я дуже хочу завітати с дівчатками до неї в гості. Як тільки я набирає її в вайбері дівчатка чують дзвінок і вже біжать. Таня кричить привіт і махає рукою а Даринка тільки махає рукою але настільки емоційно що хоче схопити телефон щоб махати ближче всіх😂 Але ніяк з вірусом не можна. Їй і так погано, вірус там в неї вдома точно не потрібний. Діда теж поки що не прошу допомоги посидіти с дівчатами бо вважаю що зараз він потрібніший бабусі.

З останніх сил намагаємось вірити що скоро прийде весна і з чудотворним сонечком весни збудуться наші мрії та надії і прийде чудо яке вилікує одну з найсонячніших, найщиріших та добріших з нашої сім'ї, бабусю.

Вона завжди радіє разом з нами 😁 Вона обожнює свята та сімейні зустрічі. А як ми збиралися на дачі великою сім'єю ще до війни, то вона обов'язково брала з собою мікрофон і співала 😊 Потім і ми всі підключалися, бо вже "такі як треба"😂

Майже на кожний привід вона писала вірш❤️ Та на кожну подію могла поділитися якимось своїм віршем😁

Нещодавно коли було тепло я майже кожен день заходила до неї в гості, тому зараз дуже не вистачає цих зустрічей 😔

Ці кляті хвороби як нападники років, не як тварюки не вчухнуть😡

А насамперед мене бісить що я нічим не можу допомогти. Я звикла що якщо якась проблема, то треба зжати зуби і йти напролом вирішуючи їх. А зараз я не можу кинути дівчат самих вдома, та й мало чого б зробила знаходячись поруч.

Короче кажучи мабуть якась депресія.

Я дуже сумую за весною коли ми могли зірватися і поїхати куди хочемо. На природу смажити шашлики, чи просто покликати в гості і посмакувати чимось смачненьким, розмовляючи і з посмішкою на обличчях.

Бабуся завжди мене підтримує коли це стосується краси чи одежі 😂 Колись давно я пам'ятаю як розказала їй про те, що мені сподобалась кофтинка а я на неї пошкоджувала грошей. Вона була дуже гарна. Я їхала в маршрутці і думала про цю кофтинку. Вночі вона мені зараза снилася😂 Навіть прокинувшись мене не кинула думка про цю кофтинку. А так як моя бабуся завжди була модницею, то я поділилася з нею думками про цю кофтинку. Так як я була впевнена що саме вона мене зрозуміє. Так і було 😁 Вона мені дала гроші і сказала щоб я поїхала в купила її. Я не хотіла брати гроші але вона вмовила мене що хоче зробити для мене подарунок, а якщо ця кофтинка мені настільки сподобалась то кращого подарунка і не знайдеш 😁 Як же я любила ту кофтинку 😁

А в минулому році десь мабуть в березні я була настільки втомлена і не задоволена своєю зовнішністю після других пологів. Просто капець якийсь. Я розумію що справа у моїй голові, але впершу чергу коли ми робимо мейкап, коли гарно вдягаємось, то це робиться для себе. І для жінки головне щоб вона сама собі подобалась. Не більше і не менше. Спочатку треба полюбити себе. Бабуся мене підтримувала на всі 💯.

І ось я вирішила що хочу зробити перманентний макіяж вік, губ, та оновити брові. З грошима не дуже добре та й чоловік не вважав за потрібним на це витрачатись. У мене ж була майже істерика. Я прокидаюсь і бігаю цілий день з дітьми. На макіяж зовсім немає часу. Навіть коли була одна дитина виявляється було легше 😂 І бабуся підтримуючи мою ідею про те, що з перманентний макіяжем зручніше прокидатися вмиватися і займатися своїми справами проходячи повз дзеркала бачите себе гарною макіяжем кожен день 👍

Саме бабуся підтримала мене і подарувала гроші щоб я зробила собі перманентний макіяжем і була більш задоволеною собою кожного ранку.

Короче кажучи це просто думки. Тут, в українській спільноті бачать яке добре серце моєї бабусі. Але мені захотілось щоб знали її трошки більше. Знали наскільки в неї велике добре серце, наскільки вона щира людина❤️

Дякую всім за увагу, підтримку та розуміння 🤗
Гарних вихідних 😉