Ніколи не знаєш як у тій чи іншій ситуації складеться життя.

В мене теж життя не було подарунком. Все вірно Ви сказали...у кожного в житті свої складнощі.

В мене з дитинства відібрали дім, то я усе робила щоб в мене, моєї мами з сестрою та моїх дітей був свій куток. В мене не вірили - я сміялася і йшла далі.

Навіть до дівчаток в мене повинна була бути інша родина і син, але нажаль не склалося. Плід був хворим на хворобу яка передається по чоловічій лінії. Тож на п'ятому місяці вагітності і ці плани рухнули. Але я замість дитини отримала собаку. Собаку, яка звела мене з чоловіком подарувавши двох прекрасних доньок.

Я вчилася нарощувати вії щоб не від кого не залежати. І коли планувала майбутнє я була впевнена що якщо життя обернеться так, що я зостануся з дитиною сама, то я зможу її покормити та вдягти. Саме для такого гибкого графіку я хотіла нарощувати вії.

Я була впевнена що я готова до усього.

Але бл...ь, НЕ ДО ВІЙНИ. Ось якось до війни я зовсім не була готова 😳

Кожному дістається від цієї клятої війни. Ми усі жертви російської агресії. Тож замість впевненості що я все зможу не рідко я згадую молитву "Отче Наш..."