Ще про письменницькі шоки — More About writer's shocks

Доброго ранку, шановна спільното!

Ну що, доскасовувалася я собі другі тренування до того, що хтось взяв ось це і зайняв мій пілон, тепер доведеться ходити, як годиться, тому що інакше займуть зовсім і не буде в мене пілотних годин. Бо вчора прийшла на розтяжку вже чітко з наміром лишитися на два тренування, а тренер така - а на другому всі пілони зайняті. І я собі думаю - трясця, ну довго ж я збиралася. Тепер сказала їй, що обовʼязково буду на наступному, хай вона мій снаряд нікому не віддає, бо що це таке. В мене ще намір відновити зайняття повітряною гімнастикою, але це я збираюся зробити вже після пілона. Планувала пілон повністю відновити у лютому, але з важким депресивним епізодом хрін я це зробила. Основна проблема була навіть не в тому, що важко було встати з ліжка, а в тому, що в депресіях я припиняю їсти, і відповідно вже після першого тренування зазвичай знаходжуся на межі втрати свідомості, тож лізти на висоту вкрай безглуздо.

Вчора отримала ще один письменницький культурний шок. Написала мені одна з моїх бет, у якої я теж бета і у якої ну просто шикарний роман. Замовила вона собі на цей роман рецензію і дала мені її почитати. А таааам... А там пиздець, шановна редакція. І те не так, і те не те, коротше, все не так. І я читаю цей пиздець і думаю. Блін, все, що завгодно можна так розкритикувати. Будь який твір. Взяти будь який шедевр світової літератури, дати ось такому "геніальному" рецензенту, не сказати, що це шедевр, і він напише ось такий кілограм гівна. Коротше, одночасно хотілося плакати і орати матом. Ні, ну в жінки реально чудова книга, просто чудова! А там таке. Та пішли вони!

Тож треную свою кукуху на витривалість. Якщо їй такого наговорили, то боюся уявити, що можна сказати мені. Продовжую чекати пітчингу, і потроху нарощую броню на лобі. Ось такі справи. Зараз зроблю каву і піду собі далі редагувати свій текст, хоча за відчуттями вже десять разів час сідати і писати другу частину, а я все ніяк не заспокоюся.

З любовʼю, ваша Foxy