RE: Краса природи як рятувальний круг, коли не ма про що писати
То ж не подумайте я не збираюсь скаржитись на те, що втомився хоч і втомився 😅
За це окреме дякую. Коли читаю як хтось ниє, починаю і сама страждати від «брєнноти бытия».
Ще кілька тижнів тому, коли я щоденно їздив на роботу і з роботи автомобілем я бідкався про те, що в мене не вистачає часу залишити вдома автомобіль і насолоджуватися красою осінньої пори, прогулюючись на роботу і з роботи. Хотів – отримуй.
Як цікаво. Люблю такі співпадіння, після них на якийсь час виникає відчуття того, що наші бажання дійсно здійснюються 😆
І ось ці всі книги по здійсненню бажань дійсно правда.
Фотографії справді чудові. Та інколи і ось такі, слова також додають допису особливість.
меланхолічний присмак, що виникає після написаних мною слів😅
Так що — молодець :)
Я був на грані та вчасно натиснув на гальма.
осінь 😅
"Я віддався і пливу по течії, кайфуючи красою життя що пропливаю"
Тримай ще, мені не шкода. До речі, АІ цю цитату бачить ось так
0.00 SBD,
0.03 STEEM,
0.03 SP
Не знаю, ніби інколи й треба нити. Все ж не носити це постійно в собі. Всерівно прорве.
Але при цьому ти акцентуєш на цьому увагу, а в такому разі все стає ще печальніше.
Якесь замкнуте коло.
Осінь життя 😂🤣🤣🤣🤣🤣🤣
Цікаво... якщо віри в 6 циклову природу (72 роки) життя, то якраз почалась осіння пора в житті.
Що ж буду готуватись збирати врожай 🤣
Астрологічно. Це період Юпітера. Юпітер найбільша планета сонячної системи і це про розширення та «авторитетність». Тож — гарного врожаю 😅
Ого, нічого собі!!!
Твої слова та Богу в вуха.
Ні як не доберусь щоб прочитати твій ранковий пост, що вийшов на славу!!! Цікаво, що дракон постав у образі змія (леза), що розділив дуальне єдинство коловороту візків