Привіт:)
Всім привіт.
Як Ваші справи?
Сьогодні я поділюся невеличкою історією. Яку написала на швидкоруч.
Космос, сонячна система, третя планета від Сонця, вкрита горами та рівнинами, що вже не одну тисячу років, беззмінно оберталася навколо свого світила, її суха земля вкрита тріщинами та пагорбами, а над горизонтом височіють гори, без зелені без птахів без життя…
Лише вітер літав серед місцевого рельєфу залишаючи на ньому сліди свого гарячого подиху.
Тільки його звуки можна було б почути, але не було кому…
Планета була пригодною для зародження життя, та не мала його.
В кінці одного, схожого на всі попередні, дня через атмосферу планети пролетів зореліт та здійснив успішну посадку на її рівнинну поверхність. Його двигун продовжував працювати, створюючи величезний шум та вібрацію, з корабля вийшла жива істота…
Після того як її ноги торкнулися землі, літаючий корабель, не чекаючи, а ні секунди, здійнявся та полетів з планети…
Все закінчилось так само раптово як і почалось.
Але на поверхні залишилася істота чоловічого роду.
Як тільки зореліт покинув планету, невідома до цього форма життя почала горіти у вогні.
Спочатку вогонь був ледь помітним, а потім жар перетворився на величезне багаття, що почало поширюватись. Вогняна стихія дуже швидко охопила все навкруги.
Вулкани, що височіли над горизонтом почали вибухати, з них також став вириватися вогонь, це все супроводжувалося величезними викидами попелу та диму.
Здавалося це кінець всього сущого…
Вогонь не згасав і тепер ставав лише сильнішим…
На планеті почали прокидатися, абсолютно всі вулкани, вся вона за лічені дні, була в попелі та вогні.
Це було пекло, в якому горіло навіть повітря.
Здавалося земля перетвориться на жменю попелу…
Пройшло багато обертів навколо Сонця…
Хоч деякі вулкани й досі проявляли свою активність, та все підходило, до логічного завершення.
Коли попіл осів і повітря знову стало чистим та прозорим, планета почала відроджуватись.
Вона помітно змінилася, на ній зʼявилася вода, біля одного з таких місць, на тому де покинули істоту, зʼявилося море.
Дивовижно, та ось і вона…Вижити в такому пеклі могла лише голограма…
Істота змінилась, вона мала довге волосся та іншу більш округлу форму. Це була жінка. Вона знаходилася біля води і виглядала розслабленою та задоволеною.
Здавалося вона насолоджувалася життям, не дивлячись на той хаос, що все ще був поруч.
І була щасливою.
З часом у неї почав рости живіт… З кожним сезоном він ставав більшим та круглішим…
Вона була вагітною…
Це була лише голографічна програма, що підключалася до підсвідомості планети, на якій знаходилась, але саме завдяки ній і зʼявилося життя…
Дякую за увагу. ❤️
Зображення згенеровані на : bing.com та в додатку dream machine.
Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.
Thank you 🤩
Первісна палаюча планета це також гарно і по-своєму романтичний стан природи / пейзаж.
Вулкани вибухають, розтікається магма, може трохи і на героїню оповідання потрапило, і так на планеті почало зароджуватися життя.
Цінна ідея сьогоднішнього ранку.
Надіюсь твій ранок все ж прекрасний, а не хаотичний :)
Дякую за коментар :)
"The volcanoes towering above the horizon began to explode, fire also began to erupt from them, all this was accompanied by huge emissions of ash and smoke.
It seemed that this was the end of all existence…"
At this particular time, I was beginning to imagine how big the volcano will have definitely be. It must have really been so huge
That’s exactly the effect I was aiming for. I’m glad you could feel the sheer magnitude of it)
😄
Thank you.
☀️
Вау! Чудова розповідь 😍 Зображення якраз в тему!)
Я навіть зачитався ... Гарна робота 👍
Так з зображеннями мені пощастило. Навіть не очікувала, що вийде такий резонанс. Дуже мило, що ти відмітив це:) Без них мені не вдалось би передати те, що хотілось.
Дякую така підтримка дуже важлива мене :)
Привіт, трохи спокійніше. Навіть коменти встиг перекоментувати.
Згораю сам - даруючи життя
Якщо буде потрібна назва можеш використочувати.
Молодець!!! Шикарнр написано, та згов трохи не ви тачає емоцій
Привіт. Та це ж галограма. Її кинули навіть «небрежно». Сама в шоці, та так і було. Все що відбувається з нею відбувається з планетою. Але вона не жива. Тому в розповіді немає персонажа і немає емоцій.
Цікавий сюжет історії. Мені ж більше сподобався початок де людина згоріла, щою запалити життя на планеті. Теоретично після такого палання планети якраз і утворилась вода...
То та сама голограма ☺️
Мабуть я не зрозуміло написала. Ідея було в тому, що це програма голограма яка підключається до підсвідомості планети. І показує їй образ. Голограма починає горіти. Планета починає горіти і стаються виверження вулкану.
Потім голограма стає жіночою. І ніби вагітніє. І земля стає плідною. Цим я намагалася показати зміну циклів. Як в мультфільмі Ваяна. До речі вийшла друга частина, поки лише в кінотеатрах.
Да? Упс..
Напевно я дійсно не до кінця зрозумів, що ти хотіла висловити а зрозумів по своєму... В моєму розуміні "прибулець2приніс себе в жертву і в підсумку зародив життя, тепер я вже зрозумів, що це головграма
Ух ти, крута інформація... Дякую
Класне поєднання тексту і ілюстрацій. Отримала задоволення від допису ❤️