Уміротвореніе в тиші

Добрий вечір! Знаете інколи люди мене бентежать дуже, з своею тупостью. Можливо звучить це грубо але є випадки с людьми які вроді і в годах, а ведуть як діти . Колись поведую вам оду історію дочекаюсь що покажуть вихідні.

Як мені інколи хочеться забігти від людей подалі, зоб гіхто не чіпав. Щоб далеко далеко даде номеру мого ніхто не знав. Суто в інтернеті переписувався, а коли почне бісити . Вимкнути інтернет і все. Ось мені сподобалося на турбазі вийшов раненько ранком. Тиша ніхто тебе не турбує. Сонечко тихенько прокидаеться.

А в округе нікого. Інколи я серед людей прчуваю себе як цей стул на фото. Покинутий кимось і йому так класно на самоті.

Як і я інколи почуваюьміж людьми, а мені начхати я у своему півострові де нікого не має. Так замислююся часто і зі сторони можу виглядати як хвора людина
. А ранок неділі це було супер, нікогоі нічого не турбувало. Вийшла с домівки де перебували попрямувала до води. Яка там краса. Тільки ти та вода яка шумить від пориву вітра.

А сам сидиш слухаешь і свої думки по поличкам складаешь. Десь вдалі чуть лодка моторна пливе, сиділа вічность би . Але сувора реальність настигла спустя час, всі почали приходити і лазити по території турбази. Спокі порушився даже невстиг насолодитися ним.