The Diary Game: 16.10.2024 "час Ч в місті Ч"

Привіт друзі. Сьогоднішній пост хочу присвятити враженням від півтора годинної прогулянки з сином під час вечора Ч (чоловіків).

Сьогодні наш маршрут був максимально незвичний. І від того хочеться приділити йому особливу увагу. Все почалося із Аврори, в яку ми зайшли за Кротом щоб пробити усі стоки, які ведуть до вигрібних ям.

Крім крота накупили різних вкуснях. Серед яких і Хуба-Буба і Тік-так і смачний лимонад із кусочками Лайма, який трохи пізніше став ключовим в короткому відео, яке син за командував знімати.

Далі один квартал в сторону педагогічного університету потім повернули перпендикулярно. Прийшовши два квартал ми опинилися поруч із старим-старим кладовищем, яке напередодні Хелловіну справило на сина суттєве враження👻😅

Після кладовища ми добралися до залізничної колії, де я і наробив всі ті світлини, які ви бачите в цьому дописі.

Прогулюючись по залізничних коліях син почав розповідати мені легенди, які вони зараз тільки почали вивчати в 3-м класі школи.

Досить цікаво, що сину найбільше сподобалося легенда про Ноя, яку Він переказав майже в найдрібніших деталях. Потім була легенда про Зевса і Атлантиду а третьою - легенду про щастя.

Саму легенду про щастя син розповів змазано, але основну думку яку несла ця легенда син сформулював досить вдало і я б хотів його «зацитувати»:

«Часто, в пошуках щастя ми перестаємо помічати те щастя, яке завжди оточує нас, знаходячись поруч».

Під цю глибоку думку, особливо приємно було прогулюватися залізничними коліями, як символом життєвого шляху, який ми проходимо і не завжди помічаємо, що наше щастя так близько, що часто тримає нас за руку…

На колії сина осінила генеральна ідея стосовно того як провести 30 хвилин, які залишалася у нас – і закомандував зняти tiktok відос, в якому я повинен був би виконати фінт «радуга», підкинувши маленьку пляшку, яку ми купляли в Аврорі. Потім ця пляшка повинна була картино пролетіти і на останньому третьому кадрі син, як справжній воротар, зловив би її.

Зйомки третього кадру зайняли найбільше часу. Сину довелося кілька разів ловити її, поки він її врешті-решті спіймав. Далі йому не дуже сильно подобалося з яким виразом обличчя він її ловив.

Перший же кадр виконання радуги, тобто підкидання п'ятками бутилки води, яка знаходилася поміж ніг, вийшло зробити з другої спроби.

Ось таке от трьохсекундне відео вийшло в результаті сьогоднішньої нашої прогулянки.

⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽⚽

Дякую за увагу!!! Сподіваюсь було цікаво долучитися до того як проходив наш час Ч в місті Ч :)

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛</center>