You are viewing a single comment's thread from:
RE: Одне питання, яке змінює ВСЕ ...
Молодець джружин. Як багато турботи в простому заварювані чаю. таке дуже приємно відчувати.
Молодець джружин. Як багато турботи в простому заварювані чаю. таке дуже приємно відчувати.
Ага, особливо, коли ти хворий. А я сьогодні геть обезсилений, нічка була весела. То ж чаєм заправився вже з самого ранку, після сніданку звісно. Бо на сніданку традиційно була кава, без неї ніяк.
Сподіваюсь ти скоро оклигаєш а то по переду літній сезон - самий жаркий сезон в селі коли роборти просто не переробити...
Весняний навіть жаркіший, бо роботи навалюється одразу дуже багато, що я вже відчув, адже ще кілька днів до Великодня сніг лежав, а тут вже треба термінового город садити, регулярно косити газон (бо інакше я буду у своєму будинку наче в оточенні зелених військ), і це ж зараз діти до школи не ходять, бо хворі. Але і роботу на другому поверсі ніхто не відміняв, як і роботу загалом.
Ото ж бо й воно - хвата сачкувать!😅
Пора одужувати і еге-гей. Є чим зайнятись🤣
Ага, легко сказати 🥴. Сьогодні тільки гірше - голова ледь не вибухнула((. Поміняв тиск - понижений, ще й з носа рікою тече((
Ладно-ладно, я жартую. Не ображайся я впевнений, що ти б навіть за гроші (щоб тобі за це заплатили) не погодився на роль хворого.
Теперішній я так)) А от колись у минулому я хотів захворіти, щоб не іти до школи 😄. Певен, що так багато-хто робив (тобто хотів). Дружина теж мені таке розповідала, не хотіла на контрольну іти. А чого я не хотів іти до школи, хоть пристрель не пам'ятаю))
Та ну тебе, із-за такого стріляти? Значить причина була не важлива якщо ось так швидко забулось.