You are viewing a single comment's thread from:
RE: Якщо ти не йдеш на гриби, то гриби йдуть до тебе
От і в мене аналогічна ситуація...
Раніше я терпіти не міг копошиться в землі, прям відраза розпочиналась від першого доторку, а зараз мало того що спокійно ставлюсь так ще й як Ви пишите "хочеться щось поробити щоб голова відпочила від різних турбот"
ООО, це явно про мене, я так не люблю копошитися у землі. Люблю квіти, люблю дивитися на природу, на красу створену руками людини, на ту ж троянду яку посадили та виростили. Але самій в землі, ні, не люблю геть. Дратує чомусь (, хоча для мене землероби то якісь священні люди від бога.
100%
Думаю наш час ще прийде, коли й ми зможемо спокійно лягти й відпочивати біля земельки
Ой, почитала і подумала, не біля земельки, а у земелькі. От як прийде у голову фігня якась. Проте і у земелькі теж, колись. Аби то було не скоро
🤣🤣🤣
на все свій час...
В тих умовах як ми живемо, абсолютно логічно те, що періодично виникають от такі роздуми над вічним 😅
І не кажіть). Я реалістка, іноді буваю фаталісткою, але намагаюся перетягнути себе у бік оптиміста, бо інакше кукуха здохне та завоняється😂