Неприємний фінал...
Привіт друзі. Вечір сьогодні – ну так собі… Явно не настільки прекрасний як я б того хотів… Та на те є свої об’єктивні причини. У фіналі кубку України між Шахтарем та Динамо, в серії післяматчевих пенальті переміг Шахтар…
Це добряче засмутило… Було дуже цікаво дивитись на те, як різняться емоції футболістів. Одні йшли спокійно отримувати срібні винагороди а капітан та два захисники Динамо готові були влаштувати бійню на футбольному полі. Передивився це відео і зрозумів що з цими хлопцями у Динамо попереду ще багато виграної боротьби і ох як я не заздрю їх опонентам у футбольних поєдинках!!!
sud.ua
Ну то таке…Блін поки написав вступ вже й не хочеться перемикатись… Все одно всі думки та емоції навколо матчу тому опишу вже враження. Якщо не помиляюсь, то крім мене фанатів футболу в нашій спільноті не так і багато, тож навряд чи це комусь сильно сподобається та мені точно варто виписатись (це типу виговоритись тільки на екрані блогу).
По ходу матчу дуже сподобалось з яким налаштуванням до цього поєдинку підійшло Динамо. Хлопці готові були вигризати м’ячі разом з м’ясом із ніг противників. Вперше Динамо грало так грубо і це майже відразу дало очікуваний результат. У гравців Шахтаря затряслись колінця.
Після першого тайму 1:0 – ідеальний заділ перед перервою. Та по перерві це вогонь і жага «вигризати м’ячі кудись зникла. Далі – дурна обрізка в центрі поля і рахунок зрівняно…
На заміну вийшов Бражко який прекрасно додав впевненості в дії Киян. Нажаль, це була єдина гарна заміна. Всі інші хоч і дали фізично свіжих футболістів, та не стало лідерів… Бражка, Попова і «заспокоєного» Ваната (хз що сказав Шовковський, та хлопець просто вимкнувся на полі…) не вистачило…
В підсумку - 6:5 по серії післяматчевих пенальті і явно не готовий Караваєв став козлом відпущення, не забивши вирішальний пенальті… Ладно, не все так смертельно, нехай Шахтарі потішаться, хоч якась буде у них радість на фоні 3 місця в чемпіонаті…
До розповідей про Харків повернусь вже завтра, сьогодні треба було виписатись… Дякую за увагу – до зустрічей.
Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook
Я дивилася футбол коли був «золотий склад» - Шовковський, Ребров, Шевченко. Найбільше люблю Олександра. А зараз жодного футболіста не знаю.
Дякую, що відкоментувала!!!
Сашо зараз тренер, а Ребров та Лужний вчора роздавали медалі учасникам поєдинку... Нинішня молодь хоч і не така золота, та де в кого ще горить вогонь до перемоги в очах.