DIARY GAME: Дежав’ю Ньютона чи гарна музика

Дежав’ю Ньютона чи гарна музика

Привіт друзі. Відразу зізнаюсь – слово дежав’ю тут використано сугубо для того, щоб ви відкрили пост і почали писати. Всі інші слова мають своє відображення.

Зовсім не сподівавшись на те, що «трапиться те що трапилось», під кінець сьогоднішнього робочого дня пішов в магазин де хотів купити кілька шоколадних батончиків (мозок вимагав дози). В магазині зелені яблука Симиренка ніби дивилися на мене і просили: «купи нас»

Вирішив послухатись цих гарних фруктів і додати трохи вітамінів до свого організму.

З магазину повернувся на роботу, закінчив купу справ (ви не подумайте - я не набиваю собі ціну, дійсно, останній час справ на роботі ціла купа), помив яблуко і тут думка: «гарні фото можуть вийти для допису». Як думаєте гарні? Далі перескакуємо – тримайтесь.

Ви в курсі що сьогодні Україна відзначає велике свято (не день Служби Божої України) а свято Благовіщення.

Ось що штучний інтелект розповідає про це свято:

Це день, коли архангел Гавриїл приніс Діві Марії звістку, що вона народить Сина Божого — Ісуса Христа.
📖 Це описано в Євангелії від Луки 1:26–38.

"Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками!"

Цікаве свято, яке в найпримітивнішому трактуванні можна розцінити як день, коли має прийти «блага вість».

Так от, їдучи вже з роботи я задумався над досить важливим питанням стосовно свого філософського підходу до життя. В цей момент по радіо Рокс (шкода що не ФМ, тут було б якраз в тему) вмикається шикарна пісня гурту Скай «До кінця».

Зацініть наскільки глибоким є текст цієї пісні (а за те що від кліпу очі наповнились сльозами – я взагалі мовчу).

Коли тебе загнали в кут і звідти не втікти
Коли тобі хочеться жити, а не повзти
Усе життя пішли вони
Нас програмують телевізори вже давно
Ми біороботи і це комусь тупо вигідно
Їм всеодно або по приколу

Очі розплющ, Серце відкрий
І зрозумієш, що був сліпий
Нових вершин прагне душа
Кожного дня
Сенсу брехати собі нема
Все віддамо колись зповна
Йди до кінця! Йди до кінця!

Ранкове сонце не злякається злої пітьми
Якщо ти хочеш бути першим то йди і візьми
І не чекай літа зими

Очі розплющ, Серце відкрий
І зрозумієш, що був сліпий
Нових вершин прагне душа
Кожного дня
Сенсу брехати собі нема
Все віддамо колись зповна
Йди до кінця! Йди до кінця!

Допоки з нами сила ми йдемо до кінця

Так от наклавши символічне значення однієї події на іншe, підсоливши її символічним значенням третьої події - в голові склався дуже цікавий умовивід, від якого знову загорівся вогонь, який зараз допомагає мені відновлюватись після робочого дня і добряче попрацювати (принаймні я вже забув коли в останнє писав настільки якісний пост).

Як би це не звучало дивно… зараз ви стали свідком прикладу так званого «містичного мислення», яке в останній час (з початком війни) все частіше спостерігається в українців. Щось типу – «з’являється сенс і зв’язак де його не має бути».

Це досить загадкова і цікава тема в якій є купа питань, які заворожують своєї таємничністю та цікавістю, при цьому досить складна та небезпечна. Намагатись зрозуміти чи «пізнати» містичне мислення це прямо як прогулянка по «Лезу бритви» - в прнципі можливо, та крайнє небезпечно, особливо коли ніхто тебе не підтримує за руку»

До зустрічі. Бережіть себе!!!

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛