Again&Again - Іван Єфремов "Лезо бритви"

Привіт друзі. Сьогодні я хочу скористатись запрошенням від @diodao і написати допис в якості конкурсної роботи для конкурсу CONTEST #11// AGAIN♻️AGAIN / 📚A book that I will reread and reread.📚 від @sergeyk про свою улюблену книгу, яку я вже тричі прослухав та маю її в текстовому вигляді, тому обов'язково планую прочитати її ще й на папері…

фото цієї книги на моєму ноуті.

Це книга «Лезо бритви» російського письменника Івана Єфремова, написано в далекому 1963 році. Навіть не уявляю наскільки шокуючою вона була на той час, якщо і зараз в 2024 році деяякі речі викликають забіг мурашок по шкірі.

З першого абзацу український Вікіпедії присвяченої цій книзі, стає очевидним чому ж так сильно мене зацікавила ця книга

«Лезо бритви» (рос. «Лезвие бритвы») — роман російського письменника Івана Єфремова, написаний в 1963 році. У сюжеті переплетені пригодницькі мотиви, психіатричні теорії і практики, любовні лінії, філософські та наукові роздуми. Заслуговує на увагу новаторство Єфремова в царині широкого застосування науки до життя. Багато місця приділено містичній філософії Реріха. Є тут і елементи наукової фантастики, зокрема, візуалізація генетичної пам'яті людини.

перший абзац української Вікіпедії для більшої ясности, а то раптом хтось не захоче переходити за лінком.

Це перша книга, яка привернула до себе стільки моєї уваги, що я, так би мовити, закохався в неї (якщо це взагалі можливо по відношенню до книги).

Та величезна кількість духовних практик, неймовірні любовні лінії, глибокі філософські та наукові розуми і все це у поєднанні з неймовірна заплутаним пригодницьким сюжетом, з 2021-го року зробили цю книгу моєю улюбленою.

Я навіть раніше писав про цю книгу в одному із дописів на Стіміт (чотири роки тому, в однім із перших публікацій на українській мові, яка тоді ох і складно давалась мені). Писав я про неї під емоціями прослуховування, не поділившись враженнями від неї по завершенню прослуховування. - https://steemit.com/hive-185836/@cranium/dereva-photography-art-ua

Потім, на інший криптоплатформі, я вже писав враження про цю книгу у вигляді коротких тез, які на той момент у мене викликала ця книга. Ось вони, зараз вони також дуже актуальні:

Перше відчуття, що виникло ще по ходу прослуховування книги, - «Хочу мати цю книгу в своїй бібліотеці». Вже почав пошуки, думаю тепер це тільки справа часу.
Цю книгу можна і, на мою думку, потрібно, читати не 1 не 2 а значно більше разів. Планую, як мінімум ще раз перечитати її в паперовому вигляді.
«По лезвию Бритвы» потрапила до мене відразу після «Собачого серця» та «Мастера і Маргарити» Булгакова, в порівнянні з якими, вона залишила значно більший емоційний відбиток на моїй свідомості.
Думаю, що книга буде цікава всім, хто цікавиться психологією, саморозвитком, йогою, філософією, соціологією, архіологією та релігією.
В книзі зібрано багато влучних словесних образів, що цілком могли би претендувати на роль визначень, аксіом та афоризмів.
Спіймав себе на думці, що книга «Лезо Бритви» своєрідний взірець (10/10) на який потрібно спиратись, проводячи аналіз тієї чи іншої книги.
Завдяки цій книзі, для мене відкрилася інша сторона «комунізму», як соціального устрою.
Якби я мав можливість, я б включив цю книгу, як обов’язкову для вивчення для психологів, лікарів та служителів церкви.
Особисто для себе, я дав другу назву книзі – «Що таке ДИАЛЕ́КТИКА та Дуалізм».

Зараз, враховуючи все те, що я вже до цього написав, спробую пояснити (в першу чергу собі) чому ж так сильно мені сподобалась книга «Лезо бритви».

Справа в тому, що коли я починав вперше слухати цю книгу я навіть уяви не мав, що таке дуальність, дуалізм, фрактали, макро і мікрокосм. А такі словосполучення як «єдність протилежностей», «неминучі випадковості» та «доля» для мене були лише простим звуком…

Та, життя змінюється і змінює тих, хто прагне змін…
Буремний період мого життя з 2021-го року, коли я в свої 33 роки почав активно думати над питанням «Навіщо?», в моєму житті почали відбуватися події, які кардинальним чином змінили моє світосприйняття та значно розширили світогляд.

До чого я це все? До того, що ця книга (як мінімум частина тих речей, що змінили мене), яку я прослуховував вже тричі, кожен раз поставала для мене абсолютно в новому світлі - надаючи мені ті підказки долі, які мені були так необхідні саме в ті моменти мого життя…

І ще, хочеться додати, що не дивлячись на політичні погляди Іван Єфремов - справжній геній, який зумів наскільки деталізовано описати кожного героя свого роману, що періодично виникало відчуття, що його роман то є окремий неймовірний всесвіт в який так легко поринути, відкривши першу сторінку книги чи натиснувши кнопку розпочати прослуховування…

Не знає наскільки вам захотілося переслухати чи перечитати цю книгу після моєї розповіді, а в мене аж руки зачесалась в черговий раз доторкнутись до цього шедевру… Та, напевно ще не час, на даний момент я читаю (брехун, слухаю) не менш цікаву книгу, яка можливо з часом також потрапить до розряду тих, які я буду готовий прослуховувати знов і знову. Та то вже зовсім інша історія, не буду розповідати щоб не наврочити😅

Дякую всім за увагу. В свою чергу хочу подякувати автору за прекрасний конкурс - https://steemit.com/hive-145157/@sergeyk/contest-11-again-again-a, який мотивував до роздумів і створення цього допису.

Також хочу запросити до участі в конкурсі, як мені здається великих любителів книг - @antorv та @inber думаю Вам є що розповісти в рамках цього конкурсу😉

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛</center>