Контактний зоопарк у Родвілішкасі🫶

Наприкінці липня місяця 22 року ми знаходилися в Литві і збиралися їхати в Україну, і нас друзі-литовці повезли подивитись місцевий контактний зоопарк.

До українців взагалі в Литві дуже добре ставляться, але ми були здивовані ставленням господаря контактного зоопарку. Після того, як він дізнався, що ми з України він не взяв грошей, і видав нам частування для тварин.

Приїхали. Ми, із досить великою компанією: Настюша , Танечка ,Маргарита я. Ну і супроводжував нас друг, литовець Арунас, а господар цього зоопарку -його товариш.
Погода, для кінця липня, була така собі... йшов дощ у Литві взагалі холоднувато і сиро, дерева стоять у моху...Але Арунас, завбачливо, взяв із собою велику гарну парасольку, під якою ми всі могли б сховатися.
Для контактного зоопарку, звичайно, козел був дуже злий, він норовив бодаться, але красивий дуже-дуже.

Зате ми в захваті були від оленів ватажок. просто підійшов до нас, без жодного страху, він був абсолютно впевнений і в собі, і в тих хто до нього підходить. Брав їжу з рук, ми були захоплені цим красенем!

Оленихи були більш невпевнено підходили при найменшому різкому русі, а не просто тікали від нас.

Так звичайно ж, як же можна було обійтися без коней, без цих прекрасних тварин, вони просто чарівні!♥️Вони були різних кольорів різних порід, а не підходили за першим покликом, чудова тварина.

Дітлахи просто пищали від радості, де б вони ще побачили стільки красивих тварин ? Діти їх годували, діти їх гладили, діти з ними фотографувалися із задоволенням.

Загалом завдяки Арунасу, ми чудово провели день, отримали море позитивних емоцій та вражень і на довгий час, спогадів!

І взагалі я хочу сказати, Ми дуже вдячні Литві та литовцям за те, що вони нас прихистили, на початку війни, за те, що нас терпіли ці чотири місяці і всім, тільки могли, допомагали.Вони досі дзвонять, і хвилюються за нас, і запрошують приїхати до них ... Але ми хочемо жити в Україні! Ми їм дуже вдячні!

Миру тобі Україно!!!🩵💛