Мій сЕКЗ (або щоденник екстракорпорального запліднення) | 13.03.2025

Загалом ЕКЗ ("еко" на нашому суржиковому сленгу) — штука недешева. Знаю випадки, коли знайомі продавали свої автівки або й квартири, лише щоб завести дитину. Я теж збиралася викласти кругленьку суму за вундер-спробу (в жовтні 2024 року сума складала близько 175 000 грн за розцінками клініки Isida). І навіть планувала взяти гроші зі своєї Steem Power. Але якісь вищі сили милували і не довелося! Але було б ржачно — пиздюк за стіми)))

Коротше. Почувши про "175 тищ за 1 спробу "еко" олінклюзів", я вирішила погуглити, а чи немає чогось дешевшого в інших клініках. Бо Isida — одна з найдорожчих. І не повірила нагугленому!

Виявляється з березня 2024 держава стала оплачувати 2 спроби ЕКЗ на рік парам, які підпадають під визначені законодавством критерії і додатково затверджені консиліумом із кількох лікарів в партнерських клініках. Боряться з демографічною кризою, молодці!

Серед переліку незнайомих мені державних і приватних клінік одразу помітила "Добробут". Вирішила, що буду стукатися до них. Тим паче, що вважаю саме лікарів з "Добробуту" винними в тому, що я втратила правий яєчник в 2020 році — це вони не розпізнали перекрут і прирекли мене на кількаденне пекло, яке ледь не скінчилося сепсисом і моєю кончиною.

Але не будемо про погане, а краще дозволимо "Добробуту" виправити свою карму і заслужити моє прощення.

Отже, критеріїв для участі в державній програмі було небагато:

• мінімум рік регулярних, але безуспішних спроб завагітніти (бажано підтвердити це якось);
• жінка має бути віком до 40 років;
• здані всі потрібні аналізи і пройдено огляди;
• немає причин, з яких вагітність неможлива в принципі.

Здається, все. Ми дуже навіть підійшли під ці критерії. Всі аналізи і огляди в нас вже були — з Isida і попередніх клінік: Oxford Medical, Клініки вихідного дня, лабораторій Synevo i Dila. Тож нас одразу поставили на консиліум, який затвердив усе 14 листопада (я якраз була в Португалії і дуже зраділа такій звістці).

Ось так швидко, без додаткової бюрократії, 20 листопада 2024 року ми з чоловіком вже підписали купу договорів і розпочали програму. А про першу невдалу спробу я вже розповіла в попередньому пості.

---

Отож, сьогодні, 13 березня 2025 року я приїхала в клініку на процедуру переносу ембріона. Скільки загалом вийшло ембріонів я заздалегідь не знала, це був сюрприз. Але точно вірила, що хоч одненький та й буде, адже в суботу було отримано цілих 10 яйцеклітин)))

Процедура проводиться без обезболювання і на повний сечовий міхур, тож довелося трохи подискомфортити.

В процедурній лікар-репродуктолог повідомив: вирощено три здорових і якісних ембріони, ще три на стадії росту до завтра, а решта не вижили / деградували. Це дуже хороші показники, я зраділа.

Тоді прийшла моя лікарка і розпочала процедуру переносу одного най-найбільшого ембріону в порожнину ендометрію. Переносити одразу два вона категорично не радила — сказала, що ці ембріони досить сильні, і якщо перенести два, можуть спершу оба прижитися, а потім всю вагітність нависатиме загроза викидня. Я і не горю бажанням мати двійню, тому, звісно, так краще.

Процедура тривала лічені хвилини, а тоді мене залишили ще спокійно полежати 10 хвилин.

Я сфотографувала УЗД монітор: ця біла цятка — рідинне середовище, разом з яким в ендометрій потрапив мікроскопічний ембріон.

Далі мені дозволили нарешті спорожнити сечовий міхур (бо вже ледь з вух не лилося) і залишили полежати в палаті ще пів години.

По завершенні часу знову прийшла моя лікарка і проінструктувала щодо подальних дій. Також видала гормональні препарати.

Завтра мені зателефонують з клініки і скажуть, чи вдалося доростити ще три ембріони до стадії бластоцисти. Далі я маю прийняти рішення, скільки ембріонів хочу заморозити. Ця послуга вже платна — держава не оплачує кріоконсервацію. Залежно від того, скільки буде ембріонів, вирішу.

Одне умовне кріомісце коштує на рік, здається, 7000 грн чи близького того. В нього можна помістити як 1 ембріон, так і 2. Але при розморозці всі 2 доведеться і переносити — розділити їх не можна буде. Тому неясно, як краще. Завтра вирішу вже, нехай це буде спонтанне рішення. Гадаю, його трохи підкаже мені стан банківського рахунку))) Ну або скину реквізити на оплату чоловіку, нехай вже він побідкається, там же і його сперма в тих ембріонах)))

Перед тим, як попрощатися, лікарка сказала:

— Юліє Володимирівно, сьогодні ви точно-точно вагітна, тож вітаю із цим. Тепер ваша задача такою ж і залишитися)))

До речі: здача аналізу крові на ХГЛ (покаже вагітність або її відсутність) назначена на 25 березня — день, коли мені стукне 38 рочків.🙂