16-19 березня 2025 року. Погода, Немішаєве, фобія
Як думаєте, казати bitchy weather — це сексизм чи ні? Сам вислів існує в турецькій мові. В англійській, українській чи інших мовах такого аналогу не чула. Фраза означає те, що погода дуже швидко змінюється, до непередбачуваності.
Сьогодні на Київщині була саме отака bitchy weather: ранок — спокійний, припорошений снігом, потім завіяло, задуло, почали шугати сніжинки в повітрі; ввечері — повний штиль.
Число 200 тепер асоціюється з якоюсь крінжою. Колега залишила мені подарунок саме в цій комірці, і дала ключ вдень. А коли я йшла додому ввечері, забрала подарунок. Вибір номера комірки мене збентежив.
А ця фотографія зроблена в неділю: у нас із колективом авторів була презентація книги "Стежки війни, стежки любові" у селищі Немішаєве (Київська область). На фото ви бачите пам'ятник картоплі. Це визначна пам'ятка селища — майже його візитівка.
Публіка у Немішаєвому дуже сподобалась: усі були такі теплі, привітні, а сама презентація пройшла у живому форматі постійного спілкування з залом. Сподобалося, що прийшло понад 20 людей, і що вони купили всі наші книжки. А це 13 "Стежок...", 4 мої дитячі книжки, а також ще кілька поетичних збірок моєї колеги по перу — поетки Тані Марії (яка на фото).
Крім Тані-Марії з нами їздив ще фотограф проєкту Олексій (на фото нижче).
А це відгук однієї з відвідувачок нашої презентації: вона написала організаторці події. Так приємно!
У Немішаєве нас відвозила подруга Тані-Марії, Яна. Вона взяла з собою свого сина, дошкільнятка Остапа. Дивлячись на Яну — малесеньку, худесеньку, та ще й маму малолітньої дитини — я постійно ловила себе на думці: а що ж мені заважає навчитися водити автомобіль, купити якесь беушне корито і бути вільнішою (в плані пересування) людиною? А заважає мені тільки одне: панічна фобія кермувати автівкою. Треба із цим щось робити. Я вже думаю про те, щоб взяти кілька уроків водіння у інструктора. При цьому всьому посвідчення водія у мене є — ще в 2007 році отримала.
Ще одна новина, гарна: нарешті мій акаунт на Interactive Brokers повністю схвалений в плані персональних даних. Але злощасний індекс S&P 500 я так і не змогла придбати. Тому, що після схвалення моєї інформації ще потрібно отримати дозвіл на торги. Було написано що це також займе певний час. Запит на дозвіл я подала вчора. Ну що ж, тепер чекаємо. З ніяким застосунком я не бодалася так довго.
Я б не класифікував. Звісно, залежить від контексту і від чутливості аудиторії. Якщо визначення ідеально підходить, то чому б і ні?
І в мене була фобія. Довго. Розповім як сів за кермо автомобіля. Коли я демобілізувався, мені було 25 років. І всі знайомі, батьки, брат мені радили пройти іспит на водійські права. Та так активно радили, що я почав ходити на курси водіння. За порадою дуже хороших знайомих записався на курс до інструктора-жінки, яка нібито була здатна навчити водінню кого завгодно. Усі після неї проходили тест. Ну от і пішов, від'їздив необхідну кількість годин. Перший тест завалив, другий з дурості по дрібниці завалив. Чотири тести я не пройшов, а після цього просто забив. Сам собі вирішив, що це не для мене, і схоже в мене такий склад психіки, що водити авто – це не моє. А ця мадам час від часу психувала, коли в мене щось ішло не так, можливо в цьому була проблема, треба було змінити інструктора. Це я вже розумію зараз.
У 38 років мене перемкнуло, що треба все-таки це зробити. Пройшов тест із першого разу, і тепер мене не змусити користуватися громадським транспортом, три з половиною роки воджу. Я тут "пізня дитина", але не шкодую. Отже, все залежить від вчителя, до кожної людині потрібен окремий підхід.
Раджу хоча б почати. А коли самостійно вирішуватимете як їхати і куди їхати – це зовсім інше відчуття. Потрібно просто зробити це, тим більше що права вже є!
P.S. Звісно ж у мене були аварійні ситуації, в яких я сам був винен (слава Богу, все обійшлося). Але з часом їх ставало все менше і менше.
0.00 SBD,
0.00 STEEM,
0.51 SP
О, і мені за тиждень 38. Це вік, коли перемикає, схоже))) Використаю це бажання. Та навіть вже озвучила чоловіку, а він вирішив подарувати на ДН 10 уроків водіння з інструктором. Початок закладено)))
Ось жила б в Києві @barabashca, то я б до неї на курси пішла😃
0.00 SBD,
0.00 STEEM,
0.00 SP
Ось бачите як зірки правильно стали, що все до цього йде 😅
Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.
Congratulations, your post has been curated by @dsc-r2cornell. You can use the tag #R2cornell. Also, find us on Discord
Felicitaciones, su publicación ha sido votada por @ dsc-r2cornell. Puedes usar el tag #R2cornell. También, nos puedes encontrar en Discord
Але ж "bitchy weather" - це власне англійською 🤔
Ну так, а хто тут знає турецьку?))) Довелося адаптувати😆 Фразеологізму англійською такого нема, просто буквальний переклад:)
Вільно володієте мовою Ердогана?))
Та ні, на початковому рівні десь. Вже забулося за стільки років, коли вивчала
Я теж з цим затягую, але необхідність підтискає щораз більше, можливо ще поки не йду, бо всі вільні кошти будинок забирає. Але можливо якби мав права, то все ж купити автомобіль було в пріоритеті, хоча б беушне корито)). В мене начебто немає фобії, але щось завжди відмазки знаходжу. Гадаю тут головне почати, я відтягую так само як візит до стоматолога раніше)).
Якби реально захотіти, то можна реально і підзбирати кілька місяців, і позичити врешті-решт. Але нема гострого бажання, в тому й проблема) Та я себе змушу. Думатиму, що буду вільна їздити восени по гриби!
Ого, оце мотивація, оце я розумію)). Як грибник зі стажем схвалюю такий стимул)). Але туди куди ми їздимо, вигідно цілу автівку набирати, що пальне дешевше виходило 🤪
Ви знаєте, не все вимірюється грошима 😃🤭 Я би ше й доплачувала)))
Не все, тому іноді я клюю на авантюру і йду з другом лише у двох, а оскільки це далеко, а ще кави випити на заправці, то ж по 500-600 грн набігає. А в чотирьох вже вдвічі менше)). І якби я рахував лише затрати, то варто взяти до уваги, що не завжди можна гарно назбирати))