Подорож по Чилі
Вулкан Ліканкабур (Licancabur - 5 920 м.) є найвищим вулканом у Атакамі. Його симетрична форма робить його і найкрасивішим. Licancabur знаходиться на кордоні між Чилі і Болівією. На вершині знаходиться 400-метровий кратер з невеликим (близько 90х70м) озером. Температура води в ньому - 6°C. Це одне з найвищих озер Землі. Хоча воно знаходиться в самій сухій пустелі планети, воно існує вже не менше 500 років.
По дорозі назад з нами сталася вельми забавна пригода. Назустріч нашій машині на дорогу вибігла лисиця. Ми зупинилися і вийшли з машини. Лисиця лише трохи відійшла в сторону і продовжувала на нас дивитися, ніби чогось чекаючи. В кишені у мене був лише пакетик з горішками. Кинув їй парочку і на наш подив вона їх успішно з'їла. Так пішла вся пачка, але лисиця вимагала продовження бенкету. І тоді я згадав про плитку шоколаду. Хто б міг подумати, але лисиці шоколад дуже сподобався.
Але чудеса на цьому не скінчилися і незабаром, після зустрічі з лисичкою, наш водій зупинив машину в одному місці. Зовні воно зовсім звичайне - рівнина, як рівнина... дорога, як дорога..., тільки й примітного, що дорога з цього місця піднімається в гору. Але ось як раз перед цим підйомом водій і зупинився, а гід почав розповідати, що є в Чилі кілька загадкових місць, в яких присутня якась дивна і невідома сила. Ця сила порушує всі відомі нам земні закони! При цих словах, я згадав, що бачив по ТБ розповідь про такі місця і навіть бачив їх у дії. Водій вимкнув мотор, перевів на нейтралку і... і машина сама покотилася вгору... САМА! І не з гори! А вгору! Якась невідома сила її просто виштовхувала з низини.
І це не якась маленька машинка, це міні автобус - чиста вага якого більше 2,5 тонн, а в ньому ще сиділи люди... ще й багажу чималий вантаж... разом це явно було більше 3 тонн! І як пушинка вона злетіла на гору.
Коли я дивився репортаж по ТБ, в голові у мене крутилася думка, що такого просто НЕ МОЖЕ БУТИ, і що це якась хитрість місцевих жителів, щоб приваблювати туристів. Але зараз я бачив це на власні очі. Бачив і все одно не вірив. Попросив водія виконати це ще раз - мої очі мене не обманювали - невідома сила штовхає машину. Проти всіх правил і законів фізики, машина котиться не вниз, а вгору!
Цікаві відчуття пасажирів, що залишилася сидіти в машині - вони сказали, що коли машина сама покотилася вгору, їм стало моторошно. А я сам, коли прийшов на те місце, звідки машина почала свій шлях і прислухався до своїх відчуттів, не відчув нічого. Зовсім ніяких відчуттів, нічого мене нікуди не штовхає ... стою собі та стою ...