Diary Game : Про сьогодні

Всім привіт!

Була нещодавно на онлайн зустрічі з координаційним штабом, який займається пошуками безвісти зниклих. Наслухалися, обмінялися з дівчатами думками, разом плакали, міркували, говорили про все на світі. Не спала всю ніч, все думала, плакала, прислухалася до свого як ото кажуть "чуйки", молилася, сподівалася і якось під ранок вдалося заснути. Погано сплю майже кожну ніч бо від думок розриває.

Сьогодні прокинулася об одинадцятій годині і вже день, а в мене ранок. Одразу пішла до ванної кімнати, потім на кухню, щоб котикам дати смаколиків. Дивлюся, а консерви у моїх пухнастих малюків закінчилися, тому хочеш не хочеш, а виходити з дому треба. Вийшла. Тут повідомлення прийшло, що на мене чекає замовлення. Типу повідомлення нагадування, бо я взагалі забула, треба ж піти забрати олівці, малювання своє. А в світі усіх цих новин, подій я думаю, нащо воно мені треба? Знайти б сили в собі щоб жити, а тут ще це малювання. Більше воно мене не заспокоює.

Але ж треба, йду. Забрала. Показувати немає бажання, бо навіть не відкривала ще замовлення. Як саме бажання знайдеться, відкрию все покажу. Була у мами, вона знову трохи приболіла, то я купила для неї деякі мазі, пігулки і таке інше. Навела мамі трохи краси на обличчі(брови до ладу довела), поговорили, її котика сфотографувала, Томіка.

Мама все переживає, що Томік трохи схуд. Бляха, та він такий кабанчик, де він схуд??? 🤣 Ось для порівняння, мій Арчик, якому 1,5 і Томік якому 8 років, чи вже 9, чи навіть 10, він у нас так давно що мабуть таки 10.

Сьогодні 10 років як помер мій татко, 7 квітня о 20 годині вечора... То ми з мамою удвох згадували татка, і плакали і сміялися, пом'янули цукерками та печивом і чаєм. То все формальності мабуть цукерки роздавати та столи накривати, головне пам'ятати та згадувати. Чесно кажучи я згадую батька кожного дня, ну от він це копія я по характеру, у нас все однакове було і думки, і жарти. Один на одного тільки глянемо і все без слів зрозуміло... Ну я папина доня☺️ була і є.

Ага, так про кота, Томік з'явився у нас на 40 день після смерті батька, тож значить йому вже 10 років, старий пердун кіт😂, але такий рідний, улюблений мамин котусик.

Після мами пішла я по магазинах, в один зайшла, в другий, третій, пройшлася, думала може серед людей буде легше... Ну таке шось, наче легше, але усмішки мене дратують. Розумію, що люди сміються через біль, сум, і я така ж сама, повзу як равлик безхребетний, шукаю сенс чи привід. Ну думаю, солодке куплю, це та річ, яка мене заспокоює, купила. Синабон з кремом, з корицею, запашний, мабуть добрий.

Зробила фото декілька, показую. Прийшла додому, зробила чай з лимоном, відкрила цю булочку синабон. А вона окрім упаковки ще й в паперовій формі, оце так приємно, бо цього крему багато, щоб не витік. Якось так з'їла і ніде не зачепилося), смачно, але тимчасово. Постійний стрес ти ж не будеш зажирати.

Не знаю чим буду зараз займатися, може серіал додивлятися, може спати, що небудь аби не зійти з розуму. А сирени одна за одною і не знаєш що чекати, які кончені, які ж вони кончені ці нелюди!!! Я ненавиджу їх, ненавиджу!!! Бажаю щоб вони отримали по заслугам своїм до десятого коліна в роді. Вони, їх діти, внуки і правнуки, правнуки правнуків А так воно і буде, бо якщо масово їх клянуть, це не проходить повз! Кожен педерацист нехай отримає те на що заслуговує. І мені байдуже, як іноді кажуть, мовляв "не все россияне такие"... Чому ж тоді "не все россияне" язики в сраку запхали і бояться за свою шкуру? Краще ж мовчати і боятися, щоб їх сім'ї це врятувало. А ні хуя не врятує, свої ж і задавлять, знайдуть спосіб... Матінка природа он вже і потопи влаштовує і буревії, нічого не проходить безслідно.

А у нас кожен день нові відео в тік ток, кому цікаво, заходьте:

https://vm.tiktok.com/ZMBQvEp52/

Ми маємо вже 287 підписників!!! Потроху люди підписуються, напевно їм зайшов гумор🤣. І ми з Арчиком та Мерлішою раді всім😅 глядачам і лайкунам, і підписникам😺

________💛💙________

Все буде Україна!

---