Настрій на нулi....
Вітаю шановна спільнота! 💙💛
Вже минув майже ще й цей тиждень. Я не була тут доволі активною, то спробую хоч ці два останніх дні щось писати/коментувати, якщо вийде бо настрій геть долю...
Життя тече швидко і я вже замислююсь - чи бігти за ним наздогоняючи все, що не встигається, розриватись між думками, справами і засмучуватися з приводу того; чи ну його все і жити як живеться, по течії, зате на душі спокійніше?
Мені здається зараз багато людей себе про це запитують.
Але зараз взагалі я наче "вмираю" кожного разу, коли є новини з фронту, з бомбордування наших міст.
Мої співчуття загиблим і пораненим сьогодні та вчора - Харків, Кривий Ріг та інші міста України.
Багато є тих, кто хоче, щоб дописи в Стімі були більш позитивними і то можна зрозуміти. Але ж в мене не виходить бути на позитиві, ну ні як...І навіть думки не складаються в рядки.
Зацвіли абрикоси та вишні, на вулиці запах солодкий цих квітів, а я вийшла на вулицю тільки винести сміття.
Просто сиділа і вивертала нашиті для ляльок панчохи та колготки. Це нудна робота як раз для такого настрою...
Зазвичай я просто їх шию і вони лежать в такому вигляді, а перед відправкою покупцю я вивертаю і пакую. Сьогодні вивернула всі..
Тож на цьому буду завершувати допис.
Може скоро стане настрій краще.
Але русня не дає надії на це...
Пишіть все що пишеться. Всім не вгодиш. Я не люблю читати дописи про погане, тому що переймаю настрій. Але ж в мене, як і у всіх інших є вибір, читати чи ні.
Серйозно, хтось таке хоче? Як можна хотіти лише одного позитиву, коли війна триває і далі і особливо коли гинуть діти (що мене особливо тригерить, щоб вони здохли в муках, русняві виродки!). А в мене скоріше відчуття навпаки - коли відбуваються подібні обстріли і є багато жертв, то я не знаю, як мені написати про свій день, який був нормальним (що для багатьох рівноцінно чудовим, хто щодня потерпає від обстрілів). В мене прямо якийсь комплекс вини з цього приводу.((
Не завжди виходить бути позитивним, коли таке робиться(
Тримаємось... Дуже співчуваю людям,це жах...і коли він закінчиться,ніхто не знає...