THE DIARY GAME: ГУГЛ КАРТИ НАШЕ ВСЕ
Вітаю шановні учасники спільноти!
Ох і день шалений сьогодні вийшов.
З самого ранку після запашної кави побігла на вокзал, по плану була поїздка в учбовий заклад. Необхідно було взяти весь перелік документів для вступу та дізнатися коли будуть вступні екзамени та заодно забігти до військомату ( додзвонитися нереально).
Підходячи до нашої маршрутки побачили новий магазинчик. Цікаво в цьому місці він скільки часу протримається🤷, сподіваюся я встигну хоча б подивитися що там є цікавенького.
Отже приїхавши і дійшовши до місця нас відправляють в інший корпус. Який на хвилинку я поняття не маю де він знаходиться, дякую назвали адресу і гугл карти досить добре допомогли.
Топаю я значить по маршруту і думку гадаю: " коли б я ще познайомилася більш детально з рідним містом 😅"
Підійшовши до будівлі зловила себе на відчутті, що я хвилююся нібито я поступати буду🤣. Та воно досить швидко пройшло як тільки зайшла в середину, мою увагу привернули макети, а точніше міні версія нашого міста. Я була в такому захваті від цієї мініатюри, що забула зробити вам фото🤣. Ох чим би дитя не тішилося...
Дізналася всю необхідну інформацію і зрозуміла одну річ. Завдяки гугл картам зробила велетенський круг, хоча можна було б піти і навпростець. Ну тепер я герой і все знаю 🤣
Зрізали трішки через парк і вуаля я вийшла майже біля військомату.
Сьогодні мабуть якісь зірки в небі на моїй стороні так як я досить швидко отримала необхідну інформацію і навіть не стояла два по пів години під воротами.
Втомлена і щаслива побігла на зупинку і тут зірочки вирішили, що досить з мене везіння потрібно трішки постраждати😆
Маршрутчики вирішили пропустити один рейс і я як дуринка простояла годину на зупинці щоб врешті решті піти на самий тощнотворний який в нас є, ох не так, безкоштовний, адже ще годину стояти я була проти. Та цього разу я обрала собі стояче місце біля вікна та навіть більш менш комфортно доїхала, тільки от він повзе як черепаха🤣( мені не вгодиш).
Набігалася за цілий день так, що ніг своїх я невідчуваю. Щось здається завтра знову буду досить довго приходити в себе.
На цьому все.
До зустрічі в наступних дописах.
ДЯКУЮ ЗА ПІДКРИМКУ МОГО БЛОГУ
Да автобусом їхати повна торба. Особливо з похилого віку жіночки
Не то слово як черепаха їде автобус. А коли повно бабулечек то треш взагалі. Я коли їду до міста мені завжди попадає рейс з ними. І зазвичай кожного разу якась завірюха буває. Мені цей парк якось геть не подобається. Є більш яскравіші
Ну ходити гуляти не було часу, а там ніби нічого так)