THE DIARY GAME
Привіт!
Вчорашній день пролетів так швидко навіть не помітила, як ранок змінився вечером. Скоріш понеділок можна було назвати продовженням Великодня.
Під вечір цей день приніс мені дуже гарну новину.
Нарешті вже знайшли необхідний документ, в середу назначили зустріч, тому потрібно було трішки перекроїти справи.
Сьогодні з самого ранку поїхали на кладовище навести порядки та трішки змінити квіти.
Хоча і пройшло вже більше року та ми намагаємося щоб на могилі тата завжди були гарні квіти.
Фото не робила, розумієте чому.
Поки наводили порядки подзвонила донька з питанням їй йти до школи чи ні на організований школою захід саме для дівчат.
Так як на той момент була повітряна тривога я не дозволила. Адже в нашій школі від бомбосховища є тільки назва та й прихворіла вона трішки. Хай краще посиде вдома.
Погода шепче літом і за ті дві години ми встигли трішки перегрітися на сонечку. Та вже нарешті навели впоралися з цією задачею.
Приїхала додому і взялася за хатні справи. От як так виходить що кожного дня потрібно щось прибрати, скласти і т.д. Завжди дивувалася скільки в квартирі може бути роботи. Та ніколи б не подумала, що буду втомлюватися від квартирі більше ніж в своєму домі.
Якось коли приїжджаю до села на пару неділь завжди працюю на рівні, та немає такої втоми.
Мабуть це буде великою таємницею для мене.😁
Ось так пройшов цей день
Добре що пішли сдвиги с приводу документів. Зараз так важко збирати їх та добиватися.
Не то слово. Дні так швидко пролітають, а за вік взагалі мовчу. Вроді було 20 років, а вже 30+😊
Congratulations
This post has been curated by
Team #5
@mikitaly
Дякую
Мене це питання теж турбує. Наче ми живемо, щоб прибирати/прати/складати/готувати/мити/тощо... а справжнє життя серед цього де?