The Diary Game: Про нецікавий день 🌤

Привіт, спільното! Мій сьогоднішній день виглядав досить ок. Вранці я ніяк не міг зібрати себе докупи, виїхав на роботу на 20 хвилин пізніше, але встиг вчасно. А на роботі все пройшло більш-менш спокійно. Якось так склалося, що справи мої йшли за графіком і навіть трохи швидше, а це рідкість. Мені вдалося навіть зайнятися деякими другорядними справами.

Паросток м’яти, який я поставив у воду минулого тижня на робочому місці, сьогодні я висадив у невеликий імпровізований горщик із землею для подальшого укріплення коріння.

Землю для м’яти я позичив в одному з горщиків, які стояли при вході в нашу офісну будівлю. Просто зачерпнув жменю землі пакетом, коли виходив на перекур. Ну а шо? 😆

Завтра моя мати планує зайти до нас "на подивитись" як там ми живемо. Збираємося зажарити курку на мангалі. І тому сьогодні потрібно було дещо підготувати ввечері: замаринувати м’ясо, трохи навести порядок вдома. Хоча ми досі повністю не розклали речі після переїзду. У нас тут така ситуація, що ми живемо в одному будинку з власниками квартири. Тому розпалювання мангала доводиться заздалегідь погоджувати з ними, щоб вони завчасно позакривали вікна, зняли білизну з вікон, якщо що. Минулого разу ми узгодили через повідомлення в WhatsApp. Але вони його довго не читали і в результаті ми не дочекалися відповіді до того часу, про який повідомили, і розпалили вогонь. І тоді зверху над нами почулися нервові закривання вікон. Мені потім довелося вислуховувати нагадування орендодавця, щоб ми повідомляли про це заздалегідь. Але блін, я ж нагадав заздалегідь, ми ж не винні, що мобільні телефони у вас незрозуміло для чого.

Додому я повернувся незадовго до заходу. Атмосфера була наповнена таким м’яким помаранчевим сонячним світлом, у далині виднілися силуети високих будівель (на фото). Незважаючи на насичений рух на трасах, у місті стояла якась тиша, до якої я ще не встиг звикнути після життя в шизоїдному міському хаосі Хайфи.

Бажаю всім спокою і тихого неба.