Завершила лікування, повертаюся до життя — Finished with healing, back to life

Доброго ранку, шановна спільното!

Завершилося моє лікування, наче мене трохи стабілізували, час повертатися до активного життя. На сьогодні багато всього запланувала, сподіваюся зробити хоча б половину, то вже буде дуже добре. Намагаюся не нервувати, бо точно знаю, що якщо дозволю собі залучити емоції - все одразу ж полетить шкереберть. Треба дуже спокійно просто почати робити речі за планом одна за одною, стільки, скільки встигну. І подивитися, що з цього буде. Взагалі-то майже жодна з них не викликає в мене наразі нервового напруження крім письменництво, ось тут так, це викликає, бо моє натхнення досі десь гуляє, в мене досі майже немає ідей. Але продовжувати працювати треба, тож треба хоча б спробувати сісти і продовжити роботу.

Це ми з дівчатами відібрали книжки для волонтерського проєкту для підтримки ЗСУ. Їх продають на аукціоні, кошти відправляють військовим. Завтра понесемо відправляти, ох і важка ж буде торбинка, але ми дуже задоволені, що знайшли багато.

Сьогодні нарешті прокинулася не о шостій, а хоча б о девʼятій. Наче виспалася і маю сили жити. Але все ж таки треба о десятій, щоб сил вистачало до самого вечора.

Завтра буде намагатися все ж таки зробити допис про чай, якщо сьогодні на забуду зробити світлини.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

My treatment is over, it seems like I've been stabilized a bit, it's time to get back to active life. I've planned a lot for today, I hope to do at least half of it, then it will be very good. I'm trying not to be nervous, because I know for sure that if I allow myself to get emotional, everything will immediately go awry. I just need to calmly start doing things according to the plan one by one, as much as I can. And see what comes of it. Actually, almost none of them cause me nervous tension at the moment except for writing, here it does, because my inspiration is still wandering somewhere, I still have almost no ideas. But I have to continue working, so I have to at least try to sit down and continue working.

The girls and I selected books for a volunteer project to support the Armed Forces of Ukraine. They are being sold at auction, the funds are being sent to the military. We will send them tomorrow, oh and the bag will be heavy, but we are very pleased that we found a lot.

Today I finally woke up not at six, but at least at nine. It's like I slept well and have the strength to live. But still, I need it at ten to have enough strength until the evening.

Will try to make a post about tea tomorrow if I don't forget to take pictures today.

With love, your Foxy