Спортивні приколи — Sport fun

Доброго ранку, шановна спільното!

Відволікуся сьогодні трошки від теми книжки, треба хоч іноді писати про щось інше. Напишу про те, як зі скрипом повертаюся до свого спортивного режиму.

Спочатку я кілька місяців лікувала коліна. Біс його знає, що з ними сталося. Причому сталося якось дивно. Поки я стабільно займатисямалася спортом все було нормально, а от коли я знову загриміло в психіатричну і місяць лежала на ліжку - вони почали боліти. Я спочатку довго чекала, що воно само засохле та відвалиться, але не відвалилося, і зрештою довелося йти до лікаря. Лікар подивився і відправив мене на МРТ. З МРТ я принесла діагноз на двох аркушах, і написано там було щось настільки страшне, що лікар сказав, що пробуємо лікувати консервативну, а як не вийде, то оперуємо. От же ж бляха муха.

І почався мій роман з лікування колін. на два місяці. Нескінченні пігулки і ходіння у бандажах. Зрештою якось ми впоралися, і зараз наче нічого не болить, тож вирішила я повертатися до спорту. Він в мед доволі агресивний, пілон силовий та повітряна гімнастика. Ну не можу я займатися просто чимсь лайтовим, мені тупо нудно. Мені треба бути в синцях з ніг до голови, ось тоді мені норм. Останній тиждень то тренування скасовували, то зі мною було щось не так, але сьогодні розраховую нарешті потрапити.

Вчора збирала по всій хаті свою форму, і була кумедна історія. Дванадцята ночі, я, як той привид, тиняюся хатою, і не можу, бляха муха, знайти свою горілку. Так, пілоністам вона потрібна. В нас ніхто не пʼє. Питання - куди поділася горілка. Ну не собаки ж її заховали. Треба купувати нову, а я соромлюся таке купувати, для мене це тупо фу. Але доведеться. Якщо що - нею пілон протирають, щоб щільніше триматися. Можна спіртом. А можна й горілкою.

Ось такі в мене прикольні справи.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

I'm going to digress a bit from the book topic today, I need to write about something else at least sometimes. I'll write about how I'm creaking my way back to my sports regimen.

At first, I treated my knees for several months. The devil knows what happened to them. And it happened somehow strangely. While I was consistently playing sports, everything was fine, but when I was again in a psychiatric ward and lay in bed for a month - they started to hurt. At first, I waited for a long time for it to dry up and fall off by itself, but it didn't, and in the end I had to go to the doctor. The doctor looked at it and sent me for an MRI. I brought the diagnosis from the MRI on two sheets, and it was written there something so terrible that the doctor said that we'd try conservative treatment, and if it didn't work, we'd have surgery. That's a bummer.

And so began my romance with knee treatment. For two months. Endless pills and walking in bandages. In the end, we somehow managed, and now it seems like nothing hurts, so I decided to return to sports. He is quite aggressive in the gym, power pole and aerial gymnastics. Well, I can't just do something light, I'm stupidly bored. I need to be bruised from head to toe, then I'm fine. Last week, training was canceled, then something was wrong with me, but today I hope to finally get in.

Yesterday I was collecting my uniform all over the house, and there was a funny story. It's midnight, I'm wandering around the house like a ghost, and I can't find my vodka, damn it. Yes, the pole vaulters need it. Nobody drinks here. The question is where did the vodka go. Well, it wasn't the dogs who hid it. I have to buy a new one, and I'm embarrassed to buy one, for me it's stupid. But I'll have to. If anything, they wipe the pole with it to make it hold tighter. You can use alcohol. Or you can use vodka.

Here are some of my fun things to do.

With love, your Foxy