Про життя — About life

Доброго ранку, шановна спільното!

Ох і важка ж це справа, режими звергати))) Вже тиждень мучу свій, і зараз в мене щось взагалі незрозуміле. Сьогодні встала о пів на пʼяту ранку, знов ж таки, коли прокинулась, тоді й встала, знову весь день буду терпіти й не лягати, в люлю о десятій - одинадцятій. Звісно ж такого часу сну мені не вистачає і голова геть не працює, я чекаю, поки моє тіло більш- менш погодиться з новими умовами і почне спати з десятої-одинадцятої приблизно до восьмої ранку, цього часу мені має вже вистачати. Бо звісно коли я повернуся до роботи на пʼяти-шести годинах сну я тупо не зможу працювати, та навіть на восьми, це для мене замало, голова варити не буде.

Поки що продовжую собі сидіти в Сталкері, сподіваюся за кілька днів закінчити. Зрештою вчора ввечері мене вже відправили в рудий ліс, а там вже й до Чорнобиля рукою подати. Певно все зблизиться до розвʼязки. Правда щось вчора так глюкнув один з базових квестів, що аж консоль вішати довелося.

Коли в нас з чоловіком заходить розмова про ігри, це завжди цей мем:

І вчора нарешті зайшла розмова Старкер\Фоллаут. Ну, зрозуміло, на чиєму я боці. Не розумію механіку Фоллауту, не життево це:)

По решті життя все без змін. Продовжую лікуватися, сьогодні вже останній укол, і завтра назад до звичайної схеми. Треба буде ще знову лікарю показатися, наче мені краще.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Oh, and it's a hard thing, overthrowing regimes))) I've been tormenting mine for a week now, and now something is completely incomprehensible to me. Today I got up at half past four in the morning, again, when I woke up, I got up, again I will endure all day and not go to bed, in the tub at ten - eleven. Of course, I don't have enough sleep for that long and my head doesn't work at all, I'm waiting for my body to more or less agree with the new conditions and start sleeping from ten - eleven until about eight in the morning, this time should be enough for me. Because of course, when I return to work on five or six hours of sleep, I will stupidly not be able to work, and even on eight, it's not enough for me, my head won't work.

For now, I'm continuing to play Stalker, hoping to finish it in a few days. After all, last night I was already sent to the red forest, and from there, Chernobyl is just around the corner. I guess everything will get closer to the conclusion. However, yesterday, one of the basic quests went so buggy that I had to hang up the console.

When my husband and I talk about games, it's always this meme:

And yesterday the conversation finally came to Starker/Fallout. Well, it's clear whose side I'm on. I don't understand the mechanics of Fallout, it's not life-threatening :)

The rest of my life is the same. I'm continuing my treatment, today is the last injection, and tomorrow back to the usual regimen. I'll have to see the doctor again if I feel better.

With love, your Foxy