Неочікуваний дзвінок

Добрий вечір! Читаючи дописи інших учасників і розумію що у більшості внутрішня. Боротьба самим собою, як я їх розумію коли вигораня з середини. Коли апатія до всього що в окрузі також і до написання. Я не знаю як у всіх ( напевно у всіх ) але у мене з ціею війною взагалі апатія така що пояснити я поки не взмозі.

Ранок , кава і на роботу геть немаю бажання працювати. Лягти в ліжко і так часами проводити час щоб ніхто не чіпав. Воно могло бути так але син і раді чого піднімаюсь і іду вперед не дивлячісь ні на що.

Після роботи домашні хлопоти які перервав телефонний дзвінок. Звонила кума чуто було її класно але вже не ті відносини між нами. Коли почалася війна трохи ми розійшлися не гарно. Спілкувались рідко за три роки 3 - 4 рази. Хоча до війни ми кожні вихідні зустрічалися .

Зараз похресники такі великі на вулиці пройшла повз них і не впізнала. Так більше нічого не було цікавого. Звичайний день