Стовпи світла

Привіт друзі

Сьогодні зранку була дуже комфортна погода для пробіжки і я сповна нею насолодився. 16° температури, хмарність та невеличкий дощик, що майже постійно моросить склали мені сьогодні компанію. Равлики чому сьогодні масово не вибралися на пробіжку. Був тільки один представник їхнього роду. І то, до кінця моєї пробіжки він сповз із бігового маршруту, і я його так далі й не побачив.

Правда, прокинутись на дощ, коли трохи засидівся за переглядом другого сезону Відьмака - не дуже просто. Навіть переводив будильник на 20 хвилин вперед…

Та, буквально вже на першому крузі, десь через 100 перших метрів бігу організм прокидається та вмикається і сон кудись зникає, поступаючись місцем свідомому, бадьорому стану.

Щоб закріпити бадьорий стан вже заливки (а зараз вже майже випив) кип'ятком каву і чекає поки вона завариться.

Розпочавши свою пробіжку не міг відірвати очей від прекрасних візерунків, які стелилися по небу богрово-синім килимом хмар. Подекуди цей килим пронизувало сонячне проміння і осяювало краї хмар в білий колір.

Згідно прогнозів сьогодні майже протягом цілого дня планується дощ. Можна по-різному ставитись до такої погоди та в ній є величезний плюс - можна без будь-яких докорів совісті валятись в ліжку за переглядом фільмів або ж за читанням книги. В принципі цим і планую зайнятися в другій половині дня а зараз треба швиденько збиратись, дописувати допис і на роботу.

Середа може бути ще тим … днем. Та не хочу загадувати наперед, щоб не наврочити. Принаймні в мене є час написати допис, випити каву а це вже не так погано, як взагалі може бути. До зустрічі, сподіваюсь сьогодні знайду трохи часу поділитись кількома фотографіями з Харкова в другій половині дня, якщо звісно не засяду за перегляд Відьмака.

Ох ледь не забув. Точніше забув і згадав вже коли завантажував фото. Вчора зустрівся із котоняньою @nobilisa та передав Жені невеличке доповнення до її колекції. Поки йшов сфотографував неймовірно прекрасне вечірнє Харківське небо.

Ви тільки погляньте на ці стовпи проміння скрізь хмари. Звісно це не можна назвати «ніби всесвіт моргає», як в прекрасному серіалі «Проблема трьох тіл» та щось дуже близьке до цього…

Ось у супроводі таких краєвидів проходить моє відрядження в Харкові. Дякую за увагу, побачимось.