Біль втрати...

Мамочка...

Ось уже рівно 40 днів, Як тебе нема з нами...Не було жодного дня, жодного вечора, коли б я не подумала, як мені не вистачає тебе...Коли йшли, рідні, бабуся, дідусь, мама Ліда, чоловік, я їх дуже любила, але я не думала, що саме ця втрата, втрата мами, буде такою болючою...
У голові думки весь час, що десь чогось недоговорив, щось зайве сказав, чимось образив, але нічого не зміниш...І головне, ти розумієш, що ніхто тебе замінити не може.І Та тепер я щовечора зідзвонююсь з татом, але йому не вдається все розповісти, він не зрозуміє, на відміну від тебе...Цілий день із чимось займаєшся, стабільно справи турботи, робота, діти, онуки, але ввечері, як тільки залишається вільна хвилина. я згадую про тебе...
Я думаю, про те, щоб ти сказала? А як би ти це зробила? А як би ти на це відреагувала?Прийшла твоя улюблена весна, яку ти так любила, але не дочекалася.Розпускаються квіти на деревах, на землі, а ці фото тобі вже не треба...

Тяжко писати, сльози ллються рікою...Тяжко писати, сльози ллються річкою...
Мамочко, я про тебе пам'ятатиму завжди. Я тебе дуже любила, ти тепер ангел, який нас охоронятиме з небес. твоєї любові, вистачить на це...

---

Mommy...

It's been exactly 40 days since you've been away from us... There hasn't been a single day, a single evening when I haven't thought about how much I miss you... When my family, grandma, grandpa, mom Lida, husband left, I loved them very much, but I didn't think that this particular loss, the loss of my mom, would be so painful...
The thought keeps running through my head that I've missed something somewhere, said something unnecessary, offended you with something, but you can't change anything... And most importantly, you understand that no one can replace you. And now I call my dad every night, but he can't tell me everything, he doesn't will understand, unlike you...You are busy with something all day long, constantly worrying about things, work, children, grandchildren, but in the evening, as soon as there is a free minute. I think about you...
I think about what you would say? And how would you do it? And how would you react to it? Your favorite spring has come, which you loved so much, but did not wait. Flowers bloom on the trees, on the ground, and these photos are no longer for you need...

It's hard to write, tears are flowing river...It's hard to write, tears are flowing like a river...
Mommy, I will always remember you. I loved you very much, you are now an angel who will protect us from heaven. Your love is enough for this...