Спогади з того боку війни: перше гніздо Дзьоба

Незважаючи на сніг - весна. І ФБ закидає мене минулорічними спогадами, а точніше - спогадами з минулого. Хоча звідки ж ще можуть бути спогади.

От знов приніс Дзьоба. Три роки минуло, а воно все болить. Бо лелеки - вони як собаки. Якщо вони ростуть поруч з людиною, то їх поведінка буде абсолютно подібною.

Дзьоб був у мене з пташенятства. То було дуже спекотне літо і лелеки-батьки почали викидати з гнізд зайві дзьоби. Ну так, природа - вона дуже раціональна. Тому, якщо літо сухе і їжі не вистачає, то лелеки або викидають або зʼїдають зайвих пташенят.

Ну викидають - це таке. Аби приземлився без травм. Хоча, нажаль, таке трапляється нечасто, навіть попри мізерну вагу. І добре, якщо це буде крило. Бо якщо ноги, то це все. Іноді виходить зростити, але не так часто, як хотілось би. З крилами простіше. Навіть якщо ампутують, лелека швидко адаптується. На відміну від хижих птахів, які з втратою крила часто швидко гинуть через проблеми з легенями.

Дзьобу пощастило. Він приземлився практично цілий, лише трохи вивернув крило. Крило ми врятували, але нажаль літати він так і не зміг.

Проте я отримала ось такого вихованця. Спостерігати за ним було суцільне задоволення. Як і будь-яка дитина, він цікавився абсолютно всім і дуже любив гратися. Жук, червʼячок, гілочка - все одразу ставало іграшкою. Якщо я щось робила в саду, то за мною слідував лелека і хтось з собакс.

Лелеки досягають статевої зрілості десь на третій рік. І Дзьоб почав будувати гніздо. Я зробила для нього такий собі пандус, по якому він міг піднятися на дах старого колодязя. Саме тут мало бути його перше гніздо.

Коли я побачила, що Дзьоб збирає гілочки (яких у мене у дворі майже немає), то кинула оголошення до місцевої групи, що люди, хто обрізає дерева - поділиться для лелеки. Так Дзьоб отримав велику купу гілок. Я порізала їх до потрібного розміру і хлопець почав будівництво.

Це треба було бачити! Ві старанно викладав гілку за гілкою. Іноді із роздратуванням викидав якусь з них і починав з початку. Коли я спробувала теж взяти участь у будівництві, йому це дуже не сподобалося. Всі гілки, що я поклала, було видалено і викинуто.

Він навіть обрав собі пару! Одна з молодих лелек час від часу піднімалася з ним, щоб перевірити, як виходить їх майбутнє гніздо.

Повністю того року пара не склалася, мабуть було ще зарано для серйозних стосунків і тим більше - пташенят. Але початок гнізда було закладено. Насправді, лелеки будують гніздо все життя, тож ми думали, що є ще багато часу.

Ну а далі ви знаєте. Якщо маєш у сусідах орків, то на спокійне життя сподіватися марно. Але все одне це була гарна історія.