Розуміючи це все я часто перепитую самого себе: "якого фіга я все так відверто розказую?

Я іноді також ставлю собі це питання. І теж стараюся зайвого не бовкати, але усвідомлюю, що я все одне це роблю і хороший аналітик може скласти собі більш-менш цілісну картину. Але я заспокоюю себе тим, що "кому я потрібен", бо наші блоги від сили четає близько десятка людей і малознайомих. А коли мною зацікавиться такий от "аналітик", то він і так інформацію знайде, бо в наш час треба бути абсолютно повним відлюдником і не користуватися жодними соціальними мережами, не мати жодних акаунтів ніде, не користуватися смартфоном та інтернетом. Так можна звісно, але ми живемо у 20 століття і набагато більшою проблемою є перенасичення інформацією.