Накопичення, це хвороба?

Вітаю шановна спільнота!

Тема для моїх роздумів та замислення над питанням хвора я чи ні....
Бо моя колекція "Курятника" і не думає зупинятись в своєму зростанні, екземплярів стає дедалі більше і ще більше хочеться, бо я занурилась у тему.

Ідеї накопичення починалися ще у творчості легендарного Данте.
Його рефлексії про зв’язок між матеріальним та духовним надихали не одне покоління.
Згодом дослідники Сміт-коледжу сформували перші наукові підходи до розуміння цього явища.
Сьогодні накопичення – це не просто безлад, а складний психічний стан, який отримав офіційне визнання у світі психології.

У США фахівці покладаються на Діагностичне та статистичне керівництво з психічних розладів (DSM), видання Американської психіатричної асоціації, для встановлення діагнозу. П'яте видання DSM, опубліковане навесні 2013 року, уперше виділило розлад накопичення як окрему патологію.
Це історичне рішення стало поштовхом для численних досліджень, адже попередній перегляд (DSM-IV) датується 1994 роком.

Важлива деталь:

DSM-5 (2013): накопичення отримало окрему категорію, що відображає його специфіку.

DSM-IV (1994): накопичення трактували як підвид обсесивно-компульсивного розладу.

Незважаючи на те, що матеріальні речі традиційно символізують добробут,
надмірне накопичення може завдати шкоди як особистому благополуччю, так і безпеці родини. Сучасні психологи вказують, що розлад накопичення не лише відображає індивідуальні особливості,
а й є наслідком змін культурних і соціальних цінностей.
У сучасному споживацькому суспільстві багатьом важко розрізнити корисні речі від зайвого «мусора».
За статистикою, від 2% до 5% населення страждають від розладу накопичення.
Для накопичувачів кожна річ має свою історію та емоційне значення, що ускладнює процес розчищення.

Деякі літературні твори, починаючи з творчості Данте, торкалися теми накопичення як символу життєвого досвіду та виклику суспільним нормам.
Підвищення споживання в сучасному світі, на думку дослідників, сприяло зростанню кількості випадків накопичення.

Професійна допомога психолога допомагає не лише розібратися з проблемою, а й відновити контроль над власним життям.

Чи колись ви помічали, як одні люди прив’язані до своїх речей, а інші легко розлучаються з майном?
Як ви вважаєте, чи може наше ставлення до матеріального бути віддзеркаленням внутрішньої душевної гармонії чи, навпаки, її порушення?
Сучасні дослідження показують, що розлад накопичення часто пов’язаний із глибокими емоційними переживаннями та життєвими труднощами.

Наше ставлення до матеріальних благ може впливати на якість життя.
Кожен із нас може знайти для себе токсичні аспекти накопичення та навчитися розпізнавати,
де закінчується корисне володіння і починається надмірність.

Як ви думаєте, чи варто переглянути свої звички у володінні речами?
Чи є межа, після якої ми втрачаємо контроль над своїм життям?
Ви коли-небудь замислювалися, як ідея накопичення перейшла від роздумів середньовічного поета до офіційної діагностики в сучасній психології?

Ця дивовижна історія відкриває перед нами нові виміри нашого ставлення до матеріального й духовного світу.
В написанні було використана стаття з (https://www.dilovamova.com)